Столітній надгробок польського шляхтича роками виконував роль дорожнього бордюру у Дніпрі: усі подробиці неймовірної історії (ФОТО)

У Дніпрі звичайний дорожній бордюр на перехресті вулиць Кониського та Вишиваного виявився столітнім надгробком польського шляхтича Тадеуша Войтовича.

Про це повідомляє Телеканал D1 із посиланням на Суспільне.

Шматок червоного граніту з викарбуваним ім’ям роками лежав на перехресті вулиць Кониського та Вишиваного. Як з’ясували історики й краєзнавці, Войтович на початку XX століття жив у Катеринославі, працював на залізниці, брав активну участь у громадському житті міста, у 1905 році балотувався до міської думи та належав до місцевої польської громади. За словами дослідників, свій надгробок він замовляв ще за життя, через що дата смерті на ньому так і залишилася незавершеною, а сам чоловік, імовірно, загинув під час революційних подій 1919 року.

Вперше на камінь звернув увагу місцевий краєзнавець і опублікував його фотографії в соцмережах. Згодом ці знімки побачив співробітник Солонянського музею Кирило Габор, але загубив публікацію. Через деякий час він усе ж розшукав автора фото, щоб уточнити точну адресу, виїхав на перехрестя вулиць Кониського та Вишиваного і сам прочитав написи на граніті. Проте знахідка виявилася лише частиною масштабнішої історичної трагедії.

Як пояснила представниця Українського інституту національної пам’яті Ірина Рева, надгробок походить із центрального міського кладовища Катеринослава, заснованого наприкінці XVIII століття з родинними склепами та заможними похованнями. У 1930-х роках радянська влада повністю знищила цвинтар заради побудови стадіону, а уцілілі гранітні плити масово використовували як будівельний матеріал для доріг, фундаментів і бордюрів, навмисно збиваючи з них основні написи та роки життя.

Щоб повернути пам’ятку з дорожнього покриття, об’єднали зусилля краєзнавці, представники польської громади, Українського інституту національної пам’яті та військові. Офіцер цивільно-військового співробітництва 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Валерій Касьяненко організував підключення армійців до порятунку артефакту, а ветеран бригади Микола, який звільнився зі служби через поранення у 2024 році, особисто допоміг побратимам із транспортуванням каменю. Представник польської громади Олег Коваленко назвав цей крок проявом справжньої народної дипломатії.

Завдяки спільним зусиллям елемент розбірної конструкції з залишками цементу та металевих кріплень доставили до костелу, де колись одружився Войтович. Наразі історики продовжують архівні пошуки, щоб дізнатися більше про його долю та розшукати інші можливі уламки знищеного радянською владою цвинтаря.

Раніше Телеканал D1 повідомляв, що у Дніпрі показали реконструкцію харчевних хат у Новобогородицькій фортеці (ФОТО).