Як розпізнати гадюку й уникнути укусу

Oлег Даценко22.07.2025 20:36

972

В Україні небезпечними для людини зміями є лише гадюки.

Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на Природно-заповідний фонд України.

Як відрізнити гадюку від вужа

У гадюки характерна трикутна голова, яка різко відмежована від шиї. У вужа ж голова овальна і плавно переходить у тіло, без чіткого «перешийка». Якщо придивитися до очей, у гадюки зіниця вертикальна, вузька — як у кішки. У вужа ж вона кругла, як у людини.

Ще одна помітна ознака — забарвлення. У гадюк зазвичай сіре або буре тіло з темним зигзагом або ромбами вздовж спини. У вужа забарвлення частіше темно-зелене або чорне, а на голові з обох боків помітні яскраві жовті або оранжеві плями — вони найхарактерніша ознака вужів.

Змії активні лише в теплу пору року — з квітня до пізньої осені, а на зиму вони впадають у сплячку.

Змії часто трапляються в заболочених місцевостях, біля зарослих озер і ставків, у горах та степах. Також нерідко їх можна зустріти біля звалищ будівельних матеріалів та інших таких місць. Ці тварини часто ховаються у старих пнях, копицях сіна, під каменями або стовбурами повалених дерев.

Які в Україні бувають отруйні гадюки:

Степова гадюка — найбільш отруйна змія в Україні. Вона переважно водиться у степах і лісостепах на півдні та сході України. Вона занесена до Червоної книги. Розрізняють гадюку за коричневим чи бурим кольором шкіри. Її тіло вкрите смужками із зиґзаґів на спині, черево — світло-сіре.

Саме цей тип плазуна можна зустріти в Україні.

Гадюка звичайна — найбільш поширений вид, який можна зустріти по всій території країни. У Карпатах така змія також живе. Вона також має зиґзаґи на спині, а колір її тіла — камуфляжний. Якщо вас вкусить така змія, то треба негайно звернутися до лікарні, адже отрута небезпечна.

Гадюка Нікольського — підвид гадюки звичайної, відрізняється більшим розміром та темно-чорним забарвленням. Мешкає переважно у лісах та біля водойм. Проте не всюди в Україні її можна зустріти — водиться на Одещині, Вінниччині, Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Донеччині, Харківщині, Сумщині, Луганщині, Чернігівщині. Також має специфічну форму тіла, а її розмір може перевищувати 80 см.

Де їх можна зустріти:

Змії активні лише в теплу пору року — з квітня до пізньої осені, а на зиму вони впадають у сплячку.

Як і всі холоднокровні тварини, у сонячну погоду змії гріються на пеньках, стежках і відкритих ділянках.

Що варто знати, щоб гадюка не вкусила?

Якщо ви зустріли гадюку, ні в якому разі не чіпайте її та відійдіть щонайменше на кілька метрів, даючи їй можливість втекти. Багато укусів стається не через “агресію” змії, а через спроби вбити чи спіймати її.
Гадюка шипить не тому, що вона “зла”, а тому, що налякана. Шипіння змій – це аналог нашого крику від страху. Людина, як і будь-яка велика тварина для гадюки, – потенційна небезпека, і якщо вона надто близько, змія вже не буде тікати, а буде намагатися захищатися.
Часто змії розраховують на свою непомітність та сидять нерухомо, доки небезпека не мине. У такому разі до гадюки можна випадково наблизитись на “критичну” відстань, коли вона почне захищатись. Тому у місцях, де можуть жити гадюки (ліси, узлісся, місця з високою травою), потрібно пересуватися лише у закритому взутті та довгих штанах. Також слід уважно оглядати місце, де ви плануєте присісти чи взяти щось із землі/трави.

Що робити, якщо гадюка все ж таки вкусила?

Перше, що треба зробити після укусу – це негайно дістатися до найближчої лікарні або медичного пункту чи викликати швидку.
За призначенням лікаря слід прийняти протиалергійний препарат та часто, але малими порціями, пити воду.
Не панікувати. Паніка – найбільший ворог у будь-якій надзвичайній ситуації. Пам’ятайте: отрута гадюк, що живуть на території України, несмертельна, але викликає доволі сильну алергічну реакцію.
Смертельні випадки трапляються у разі надзвичайно сильної індивідуальної реакції організму на отруту, а також, якщо займатися самолікуванням народними засобами або сироватками, не призначеними для лікування укусів саме того виду гадюки, що вас вкусила.
Після укусу слід очікувати погіршення самопочуття у найближчі пів години. Слабкість, запаморочення, нудота, блювота – ці стандартні для більшості типів отруєнь симптоми можуть проявлятися й після укусу гадюки. Крім того, у місці укусу формується набряк.
Якщо постраждалий – доросла кремезна і здорова людина чи гадюка, що вкусила, мала за розміром, то прояви отруєння будуть слабкими або відсутніми взагалі.
Не треба терти чи будь-як торкатися місця укусу. Це може призвести до пошкодження тканин та скорішого розповсюдження отрути в організмі, а спроба відсмоктати отруту – до набряку слизової ротової порожнини та горла.
Ні в якому разі НЕ МОЖНА ПЕРЕТИСКАТИ вкушену кінцівку. Навпаки, треба негайно зняти усе, що може перетискати судини, особливо персні (коли з’явиться набряк, зняти їх буде майже неможливо).
Медичні працівники насамперед повинні поставити людині, яку вкусила змія, крапельницю з детоксикувальним розчином (фізрозчин, розчин Рінгера тощо). Зазвичай це цілком достатня терапія, яка навіть за тяжкого отруєння полегшує стан за кілька годин. Інше лікування проводять у разі наявності додаткових симптомів та ускладнень. Набряк може залишатися кілька днів.
Ускладнити перебіг отруєння можуть захворювання серця, нирок, печінки, висока чутливість до алергенів, алкогольна чи наркотична інтоксикація.
Щодо використання сироватки (антитоксину), то після укусів місцевих гадюк це виправдано в особливо тяжких випадках. Слід пам’ятати, що сироватка є сильним алергеном та може викликати реакцію, небезпечнішу за сам укус (анафілактичний шок).