У головній лікарні Дніпра рятують навіть самих безнадійних поранених бійців
Медики головної госпітальної бази Дніпропетровщини працюють цілодобово. Тут повертають до життя найважчих пацієнтів. Процес реабілітації вимагає неабиякої майстерності лікарів, системного підходу, терпіння, і психологічної підтримки тих, хто отримав шанс розпочати нове життя.
Про це розповідає Телеканал D1.
Тисяча чотириста військових пройшли через реабілітаційний центр головної лікарні Дніпра. Реабілітологи та ерготерапевти ретельно працюють тут з кожним пацієнтом аби поставити на ноги найважчих поранених аби повернути їх до повноцінного життя.
Сучасний реабілітаційний центр площею у п’ять тисяч квадратних метрів з найкращою апаратурою світового рівня, оснащений всім необхідним для фізичного та ментального відновлення пацієнтів. Військових після важких поранень, і цивільних, постраждалих від обстрілів окупантів.
Військовому Володимиру – 28 років. Родом з Кривого Рогу. П’ять разів був поранений, кожного разу медичну допомогу отримував в головній госпітальній базі області. Переніс десятки операцій, зараз проходить реабілітацію. Не дивлячись на дуже високу ампутацію, намагається встати на протези. Займається в реабілітаційному центрі двічі на день.
“Так сталося що в Красногорівці в 2024 році відірвало обидві кінцівки. Прийшлося провести діаліз та операцію, бо нирки виходили зі строю. Зараз повністю відновився, якщо не вважати нижніх кінцівок. Каже, що танка не боїться, танк поцілив прямо в нього, вбив його кращого друга. Тут в перші дні був в такому стані, з якого не виходять”, – розповів про пораненого бійця Сергій Риженко, генеральний директор медзакладу.
Рухи даються Володимиру дуже важко, але він не здається. Поки собою незадоволений. Втім дуже налаштований встати на протези та пересуватися самостійно.
Ще один захисник – Володимир, родом з Дніпра. 31 рік. Служив у розвідці. Важкі поранення отримав на Запорізькому напрямку.
Володимир переніс дві операції. Одну ногу довелося ампутувати. Не дивлячись на це, тримається дуже мужньо і збирається повернутися у стрій.
Алмас працює в лікарні медичним реєстратором. Службу проходив у 93-тій окремій механізованій бригаді “Холодний Яр”. Під час другого поранення втратив обидві ноги. Через п’ять місяців воїн встав на протези і почав ходити. Мужній чоловік не впав у відчай, а став амбасадором проєкту “Титани UA”. Сьогодні він власним прикладом допомагає бойовим побратимам повірити в себе, не здаватися і залишатися переможцями.
Сам Алмас дуже скромно оцінює свою дуже важливу роботу.
“Підтримувати побратимів, показати приклад, як я стою на ногах, як я працюю, як я ходжу. Я виходить за віком старше їх, мені вже 60 років, а вони молоді ще, і я так намагаюся підтримати їх, як батько, як дідусь, як родич. Слухають мене, так, і вони вже починають бачити, що ось так буде. Що можна ось так стати на ноги. Пояснюю, що ноги болять, те болить, вони все це проходять і все нормально”, – ділиться Алмас.
Період відновлення у кожного пацієнта свій, як і план лікування. І тут важливу роль відіграє бажання самої людини швидше одужати. На допомогу приходять і такі амбасадори, як Алмас, і лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, психологи і соціальні працівники. Все задля того, щоб найважчі поранені не почували себе одинокими, ставали на ноги і повертались до повноцінного життя. Залишались переможцями.
Вікторія Галка, Віталій Шалдов Новини Д1.
Раніше Телеканал D1 повідомляв, що в одному з міст Дніпропетровщини пролунав потужний вибух на території підприємства.