Що робити під час атаки дронів: НСЖУ презентувала порадник для журналістів

Для журналістів, які працюють в умовах дронових атак в Україні презентували корисний посібник.

Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на Національну спілку журналістів України.

Новий практичний порадник із безпеки для журналістів представив 5 травня на Конгресі Міжнародної федерації журналістів у Парижі голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Документ створений на основі реального досвіду українських медійників, що працюють у прифронтових регіонах, та враховує трагічні втрати в журналістській спільноті.

За його словами, з 2024 року ситуація кардинально змінилася: дрони здатні уражати цілі на відстані 20–25 кілометрів від лінії фронту, а час реакції на загрозу іноді становить лише 30–60 секунд.

Сергій Томіленко окреслив важливі зміни в умовах роботи журналістів:

маркування «PRESS» більше не захищає – навпаки, воно може зробити журналіста мішенню;
будь-який рухомий об’єкт може стати ціллю;
головне правило: будь-який дрон у небі – це загроза.

Голова НСЖУ нагадав про трагедію 23 жовтня 2025 року в Краматорську, коли внаслідок удару російського дрона за 20 кілометрів від лінії фронту загинули журналісти телеканалу FREEDOM Альона Грамова та Євген Кармазін.

Презентуючи порадник, Сергій Томіленко окреслив трирівневу систему реагування на нові виклики:

Фізичний захист. Бронежилет повного покриття (із захистом шиї та пахових ділянок), шолом, балістичні окуляри, нейтральний одяг – без маркування «PRESS».

Виявлення. Детектор дронів має бути постійно ввімкнений; за можливості варто використовувати кілька типів детекторів. Водночас порадник застерігає: не всі дрони можна виявити, а оптоволоконні дрони стандартними детекторами не виявляються взагалі. Ключова теза: детектор – це інструмент підтримки, а не захист.

Поведінка. Мінімізувати час перебування на відкритій місцевості, не рухатися передбачувано, працювати швидко та змінювати позиції, постійно оцінювати ризики навколо.

Організація. Малі команди, альтернативні маршрути, обов’язковий план укриття.

Координація. Контакт із військовими (пресофіцерами), моніторинг ситуації через офіційні канали та месенджери, інформування редакції.

Перед виїздом у небезпечну зону журналіст має переконатися, що детектор повністю заряджений, бронежилет – без розпізнавальних знаків, з аптечкою і турнікетами, у нейтральному одязі, із продуманим маршрутом і планом укриття.

Якщо лунає сигнал про дрон, в автомобілі слід негайно зупинитися, вийти з машини й розосередитися. Поза автомобілем – лягти або сховатися, уникати відкритих ділянок, шукати укриття (бетон, підвал, дерева).

У разі атаки дрона – рухатися зигзагами, не бігти по прямій, використовувати перешкоди як прикриття.

Серед найпоширеніших загроз порадник виокремлює FPV-дрони (найнебезпечніші), баражуючі боєприпаси, що очікують руху перед ударом, повторні удари та атаки на цивільних.

Голова НСЖУ нагадав міжнародній журналістській спільноті, що частина українських журналістів сьогодні перебуває в російському полоні.

Раніше Телеканал D1 повідомляв, що Росія порушила «режим тиші», який ініціювала Україна.