Про містицизм в українській культурі, інквізицію та народні вірування: історикиня костюму та фотохудожниця Оксана Єрмакова на D1 (Відео)
Про містичні виміри української історії, символіку традиційного вбрання та їхнє відображення у сучасному мистецтві. Про те, що українська культура взагалі просякнута містицизмом і з чого саме бере початок ця глибинна сакральність у нашому мистецтві та народній пам’яті.
У телемарафоні «Простір свободи» на Телеканалі D1 діячка українського мистецтва, історикиня костюму та фотохудожниця Оксана Єрмакова.
Про глибинну сакральність української культури та витоки нашого містицизму. А також про традиційний український костюм та таємні вишивки, покликані захищати від негативного впливу.
Гостя аналізує регіональні особливості вірувань у потойбічні сили, висвітлює традиційні уявлення про мавок, відьом і домовиків, а також розповідає про специфіку інквізиції на українських землях.
«Річ в тому, що старовинні повір’я в Україні, вони були дуже наповнені містицизмом з самого початку. Бо у нас було колись так багато богів, люди вклонялися стихіям природи, вітру, воді, сонцю та іншим явищам, які були навколо самої людини. Ліс, трава, земля. Тому цей містицизм ми суто, знаєте, як це сказати? Мабуть не те, що просочені ним, ми дихаємо ним стовідсотково. Якщо ми будемо казати навіть про там тисячні роки нашої ери, людина, звісно, не могла існувати без цього, бо не було іншого уявлення про світ ніякого. Тому люди завжди залежали, лікувалися рослинами, а вірили в те, що зовнішній світ дуже оказує великий тиск на людину, на формування її як особистості, на формування її розуму, на формування її побуту. Із цим не можна сперечатися навіть зараз, мені здається. Чому? Тому що ми все, ми всі дуже залежні від зовнішнього світу. Наприклад, якщо сьогодні було б якесь велике стихійне лихо, я не знаю, як ми би впоралися. От як у 1816 році – три роки не було зовсім літа. Не було. Уявляєте собі? Відкіля взялися оці містичні такі літературні твори, зокрема, Гоголя. Чому? Тому що йому було 7 років, коли якраз сталося оце явище, воно було повсемісне. Навіть у Європі воно відбувалося, тобто сонця не було, тому відбувся великий вибух вулкана в Індонезії і 60 млн тон попелу було викинуто в атмосферу. І за один рік це все розтягнуло по шару планети. Тому, фактично, не було світла, тобто не було врожаю. Був або холодний дощ, або сніг. І саме тоді виникли перші такі, знаєте, фантастичні історії, наприклад, про вампірів, вурдалаків або відьом. Ну, люди ж не знали, ко кого їм звинувачувати в том, що коїться. Вони шукали тих, хто в цьому винен», – розповідає Оксана Єрмакова.
Раніше Телеканал D1 розповідав про кіно, як інструмент боротьби з воєнними злочинами: адвокаційний тур документальної стрічки “Сліди”.