Історія, що об’єднує два народи: у Києві презентували українське видання книги «Грузинські вовки. Історія Родини Петровських» (Відео)

29 жовтня у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася презентація українського видання книги «Грузинські вовки. Історія Родини Петровських» доктора історичних наук Олександра Музичка. Подія об’єднала істориків, представників культурної спільноти, священників і військових навколо тем історичної пам’яті, збереження родинної спадщини й українсько-грузинських культурних зв’язків.

Про це розповідає Телеканал D1.

Книга «Грузинські вовки. Історія Родини Петровських» – генеалогічне та історичне дослідження, у якому через долі представників однієї родини автор розкриває ширший історичний контекст, зокрема – маловідомі сторінки формування грузинської аристократії, до якої належали прямі предки Родини Петровських по батьківській лінії – князі Ціцішвілі та відгалуження цього роду – родина Нареклішвілі.

Родину Петровських на заході представляли Оксана Петровська та Аліна Вовк. Гостями презентації, зокрема, стали голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, митрополит Дніпровський та Січеславський ПЦУ Симеон, настоятель Вірменського храму святого Григорія Лусаворича у Дніпрі, протоієрей Тер Амазасп, речник Генерального штабу ЗСУ Андрій Ковальов, актор Богдан Бенюк, режисери Пилип Іллєнко, Тарас Томенко, Валентин Васянович, кінопродюсер Олег Щербина, виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух, арт-директор Української кіноакадемії Алік Шпилюк, віцепрезидентка МБФ «Солідарність» Яна Іванілова, секретар Національної спілки письменників України (НСПУ) Володимир Цибулько та інші. Ведучою презентації стала поетеса Тетяна Власова.

Оригінальне англомовне видання The Georgian Wolves. The History of the Petrovskyi Family побачило світ у Лондоні. Його презентація відбулася у квітні цього року за участю Родини Петровських та професора Лондонського університету Королеви Марії Дональда Рейфілда, який також написав передмову до книги. Тепер дослідження стало доступним українському читачеві.

Над українським виданням працювали літературна перекладачка Мар’яна Прокопович та дизайнерка Оксана Здор, викладачка Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Книга вийшла у видавництві «Залізний Тато», заснованому ветераном Третьої штурмової бригади Дмитром Савченком.

Під час презентації автор книги, доктор історичних наук, викладач Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Олександр Музичко розповів про роботу над дослідженням, історичні джерела, які лягли в його основу. Він стисло виклав реконструйовану ним історію батьківської лінії Родини Петровських, що розгорталась на тлі трьох століть минулого Грузії (Сакартвело) та України. Представники Родини обіймали найвищу урядову посаду сахлтухуцесі при царях Картлі та Кахетії (Східна Грузія), активно розвивали винарство, були учасниками Першої світової війни, належали до формальної чи неформальної місцевої еліти Кахетії у ХХ столітті. Вже у наш час президент Міжнародного Благодійного Фонду «Солідарність» Олександр Петровський – український меценат, що, з-поміж іншого, відіграв важливу роль у перемовинах про отримання Томосу Православною церквою України, а також відомий активною підтримкою вітчизняної кіноіндустрії (фільми «Атлантида», «Будинок “Слово”. Нескінчений роман»).

Ще одним науковим відкриттям, що увійшло до книги, став зв’язок католикоса-патріарха всієї Грузії Мельхіседека ІІІ з Україною. Один із найшанованіших пастирів Грузинської православної церкви у ХХ столітті був другом родини Нареклішвілі – предків Петровських, – та декілька років викладав у Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському. Як встановили дослідники, серед його учнів були відомі діячі армії УНР та Української автокефальної православної церкви. З огляду на це, Кам’янець-Подільський має шанс стати центром українсько-грузинського церковного діалогу – наголосили учасники презентації.

Окремою частиною презентації стали виступи представниць Родини Петровських – Аліни Вовк та Оксани Петровської. Вони долучилися до розмови про збереження родинної спадщини, зв’язок поколінь та важливість передавання історичної пам’яті нащадкам.

«Я переконана, що кожна родина повинна знати своє коріння, свою історію і передавати її дітям та онукам. Не лише через книжки й архіви, а й через живі розповіді, від покоління до покоління, так само як передається українська пісня. Завдяки цьому дослідженню я сама дізналася багато нового про своїх предків, про їхнє походження та історію. І хочу закликати всіх: розповідайте історії своїх родин, не бійтеся говорити про минуле, яким би складним воно не було. Адже саме так ми зберігаємо пам’ять про тих, хто жив до нас, і передаємо її наступним поколінням», – зазначила Оксана Петровська – заслужена артистка України, директорка Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Шевченка, що прожила в Грузії 13 років і під час презентації заспівала пісню грузинською мовою на знак пошани до цього народу.

«З дитинства мене виховували в українській атмосфері. Я постійно чула цікаві історичні розповіді, казки, легенди, пісні, знайомилася з українськими традиціями. Моя мама завжди опікувалася збереженням українських традицій і культури. Родина для мене — це найголовніше, що є в житті людини. Якщо людина не має коріння, вона не має майбутнього. Саме тому я так само виховую свого сина: постійно розповідаю йому про Україну, її історію, традиції та культуру. Ми разом співаємо пісні, вивчаємо вірші, я ділюся з ним цікавими фактами з української історії. Мені важливо, щоб усе це закарбувалося в його пам’яті, щоб він усвідомлював, що він українець, що народився в Києві, і пишався цим», – сказала на презентації Аліна Вовк.

Важливою складовою події стала ініціатива, спрямована на розвиток українсько-грузинського культурного діалогу. Під час презентації до фонду Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого передали в дарунок книжки, присвячені грузинській історії, культурі та літературі. У межах акції «Грузинська поличка для Бібліотек України» до книгозбірень потрапить ціла колекція грузинської класики та історичних творів української мовою, що були видані за останні роки, – від Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» до «Грузинських вовків» Олександра Музичка. Наступні презентації «Грузинської полички» відбудуться у Львові та Дніпрі, тоді ж буде представлено основний наклад видання «Грузинські вовки».

Поповнення бібліотечного фонду виданнями про Грузію покликане розширити можливості українських читачів для знайомства з культурною та історичною спадщиною грузинського народу, а також сприяти подальшому розвитку культурної співпраці між двома країнами.
Учасники заходу також обговорили значення історичної пам’яті в сучасних умовах, роль духовних традицій у збереженні національної ідентичності та солідарність між народами, які протистоять російській агресії.

До присутніх звернулися митрополит Дніпровський і Січеславський Симеон, настоятель вірменського храму Святого Григорія Лусаворича у Дніпрі отець Тер Амазасп, а також директор Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

«Коли дивишся на історичну спадщину України в цілому, розумієш, що впродовж століть у нас були видатні родини, завдяки яким наша країна сьогодні є такою, якою ми її знаємо. З її величними архітектурними пам’ятками, церквами, соборами, палацами, багатою культурою та традиціями», – наголосив митрополит Дніпровський і Січеславський Симеон.

«Як сказано у Святому Письмі, у Євангелії: «Віра без справ мертва». Потрібно не лише вірити, а й підтверджувати свою віру вчинками. Нехай Всемогутній Бог захистить усіх нас і Україну. Я бажаю всім нам сьогодні віри, завтра — надії, а любові — завжди. І щоб якнайшвидше настав мир. Вірю, що з Божим благословенням ми здобудемо перемогу», – сказав настоятель вірменського храму Святого Григорія Лусаворича у Дніпрі отець Тер Амазасп.

А директор Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров привітав появу першого українсько-грузинського дослідження такого масштабу та додав: «Українців із грузинами ріднить непереборне почуття справедливості і боротьби за свої права». Він також анонсував роботу над новим дослідженням, присвяченим історії материнської лінії Родини Петровських. Йдеться про козацький рід Вовків із Лубенщини.

Учасників презентації також привітав дніпрянин, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Микита Потураєв. Він відзначив кваліфікованість генеалогічного дослідження та побажав і надалі розвивати знання про внесок дніпрян у становлення незалежної Української держави:

«Я вважаю, що дуже важливо, щоб такі історії з’являлися, тому що національна пам’ять складається з правдивих особистих історій. І дуже добре, що стався такий початок. Але я переконаний, що є ще багато історій, які треба розповісти. Треба розповідати про оборону Дніпра 2014 року, про становлення незалежної Української Церкви». Презентацію книги «Грузинські вовки» відвідали і грузинські добровольці спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Солідарність».

Культурну програму заходу доповнили виступи народної артистки України, скрипальки Мирослави Которович та піаністки Наталії Строчан. У їхньому виконанні прозвучали твори грузинських композиторів Сулхана Цинцадзе, Мераба Парцхаладзе та Ґії Канчелі. Музична частина стала ще одним способом представити багатство грузинської культурної традиції українській аудиторії.

Презентація розпочалася з вшанування пам’яті Самвела (Сергія) Нігояна – одного з перших Героїв Небесної Сотні, українця вірменського походження, який загинув під час Революції Гідності. Учасники заходу поклали квіти на його честь, а також хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих унаслідок російської агресії проти України.

Завершилася подія автограф-сесією з автором книги Олександром Музичком та неформальним спілкуванням учасників.

Презентація українського видання «Грузинських вовків» стала не лише нагодою представити нове історичне дослідження, а й майданчиком для розмови про спільну культурну спадщину, міжнаціональну солідарність та відповідальність за збереження історичної пам’яті. Адже історія окремої родини, зафіксована в документах, спогадах і дослідженнях, є водночас частиною значно ширшої історії народів, країн та їхніх взаємин.

Леонтій Носенко, Луїза Чекурда, Настя Бойченко, Олександр Клименко, Дмитро Патютько, Олександр Довбенко, київське бюро телеканалу D1.

Раніше Телеканал D1 розповідав, що фільм «Позивний “Артист”» про Якова Ткаченка переміг на «Дніпро-Сінема».