У ДОР назвали 10 найбільш дотаційних громад Дніпропетровщини

Обласний уряд оприлюднив список громад Дніпропетровщини, які критично залежать від дотацій з регіонального бюджету.

Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на голову ДОР Миколу Лукашука.

До найбільш дотаційних відносяться:

• Грушівська сільська громада (Криворізький район) – найвищий рівень дотацій (53,73%) при прибутках 45,61 млн грн. Має значну залежність від державного фінансування.
• Нивотрудівська сільська громада (Криворізький район) – дотації становлять майже половину прибутків (49,24% при 36,58 млн грн), має низьку фінансову самодостатність.
• Ляшківська сільська громада (Дніпровський район) – залежність від дотацій 47,79% при рівні прибутків 19,39 млн грн. Має слабку економічну базу.
• Сурсько-Литовська сільська громада (Дніпровський район) – 45,55% дотацій при доходах 49,10 млн грн, має недостатній рівень самозабезпечення.
• Брагинівська сільська громада (Синельниківський район) – дотації складають 39,32% при рівні прибутків 39,85 млн грн, має помірний рівень залежності.
• Роздорська сільська громада (Синельниківський район) – дотації на рівні 38,04% при доходах 28,07 млн грн, це середній показник серед громад.
• Китайгородська сільська громада (Дніпровський район) – 37,26% дотацій при прибутках 31,90 млн грн, має потребу у покращенні економічних показників.
• Вишнівська селищна громада (Кам’янський район) – рівень дотацій 37,23% з прибутками 39,62 млн грн, має певну залежність від зовнішнього фінансування.
• Вакулівська сільська громада (Криворізький район) – дотації складають 33,75% при прибутках 35,47 млн грн, має один з найнижчих рівнів залежності серед цього списку.
• Українська сільська громада (Синельниківський район) – дотації 30,54% з прибутками 36,73 млн грн, завершує перелік найбільш дотаційних громад.

Високий рівень дотаційності в цих громадах обумовлений відсутністю великих підприємств, низькою податковою базою, а в деяких випадках – близькістю до лінії фронту.

Чим більша громада, тим більше можливостей: більше людей працюють, більше бізнесів відкриваються, більше податків у бюджет. Це запускає ланцюжок: робочі місця → зарплати → витрати → податки → розвиток громади → задоволення потреб населення громади.

Але навіть маленька громада може знайти свою сильну сферу. Це може бути розвиток малого і середнього бізнесу, створення переробних підприємств, вирощування нішевих культур. Головне – правильно оцінити свої ресурси та можливості.

“Місцева влада має діяти активно: рекламувати громаду, залучати інвесторів, створювати умови для бізнесу. І головне – не чекати допомоги від держави, а розвиватися самостійно. Це єдиний шлях до сильних шкіл, сучасних лікарень і якісних доріг. Ми повинні враховувати, що Дніпропетровщина стала прифронтовим регіоном. Приватний бізнес зараз обережний з інвестиціями, і тут ми всі повинні бути реалістами – їх не буде в умовах війни. Горизонт планування у приватного бізнесу – щонайменше на 5 років. Без створення умов для інвестицій, пошуку нових джерел доходу та планування на перспективу багато громад залишаться просто споживачами бюджету”, – пише Микола Лукашук.

Раніше Телеканал D1 повідомляв, що вночі сталася масштабна атака на Дніпропетровську область ударними дронами.