Життя треба прожити так, щоб не було соромно: Петро Чорний на D1 

Співак, композитор, актор, шоумен Петро Чорний доєднався до спілкування у програмі ЧАС БЛОГЕРА на D1.

Про поїздку до дитячого інтернату.

Сьогодні відвідаємо інтернат для дітей з обмеженими можливостями. Це справжня любов, коли я приїжджаю, це натхнення. Це Верхньодніпровський інтернат номер 1, я заправив багажник смаколиками, взяв гітару, і ось їду до них. Я вважаю, що кожен з нас має це робити. І слава Господу, що є така можливість.

Про нерівність.

Я навіть зараз, коли я заслужений артист України, чую — Петро Чорний, це той циган, що на бубні грає. Та я вас прошу. Я до цього ставлюся з гумором. Якщо людина на голову хвора, то нічого не поробиш. Ніхто ж не знає, що Ковпак був напів ромом по нації. Який пройшов все. А футболістів скільки ромів. Тільки любов до людей має бути. Треба навчитись прощати. Але тільки рідних та побратимів, не ворога. Я відчуваю, що в Україні всі браття та сестри.

Про прощення.

Інколи людям потрібна хвилина, а інколи все життя. Тому й є така молитва: навчитися прощати і любити. Сильна людина може пробачити. Треба пробачати серцем. А комусь на це потрібно все життя. Я бачив коли одна людина, яка відходила на небеса, казала останні слова — я тебе прощаю. Життя ніхто не відміняв, і прожити його треба так, щоб тобі не було соромно. А коли на небесах є рідні люди, то тоді нічого не страшно. Є, хто зустрічати буде.

Про нову пісню “7 тисяч алло” та концерт у Дніпрі.

Я гадаю, вона буде хітова. Мабуть її послухають глядачі на концерті у Дніпрі в суботу. Будуть і старі пісні, і “Горить-палає техніка ворожа”, і інші. Розпочнеться концерт о 18:00 в обласній філармонії. Запрошую всіх, побачите, яка різноманітність у мене.

Про свої бажання.

Тільки одного бажаю. Щоб мій син пишався мною. Щоб я був прикладом для свого сина, онуків.