Які бувають сандалії та як їх правильно носити

Напевно, жоден із існуючих видів взуття не викликає стільки суперечок та сумнівів як сандалії. Хтось ставиться до них з зверхньою зарозумілістю, хтось, навпроти з легковажною симпатією, вважаючи, що зручність сандалів з лишком переважує їхню абсолютну неформальність. А нескінченна суперечка про комбінацію сандаль зі шкарпетками, що періодично підігрівається провокаційними луками модних дизайнерів, і зовсім розрісся до рівня філософського диспуту про добро і зло.

Про це розповідають журналісти Телеканалу D1.

У запалі словесних баталії ревнителі стилю вже давно забули про те, що саме сандалії можна з усією відповідальністю вважати першим взуттям, створеним людиною. Що саме собою заслуговує на певну повагу. Ідея першого взуттьовика була до геніальності проста – підошва зі шкіри, кори чи сплетеної трави, прикріплена до ноги мотузками чи ремінцями. Подібне взуття було зображено на наскельних малюнках періоду палеоліту, а це дає сандалі як мінімум 15000 років реальної історії.

Перші шльопанці стародавньої людини не відрізнялися особливою міцністю. У Стародавньому Єгипті їх виготовляли з папірусу, листя пальми або шкіри, в Індії з дерева, предки японців і китайців використовували рисову солому, індіанці Південної Америки плели їх із міцних волокон Агави, званої сизаль. У гробницях фараонів археологи знаходили навіть сандалії із золота, але це був скоріше похоронний аксесуар, ніж повсякденне взуття правителів Єгипту. Віддали данину сандалі і мешканці стародавнього Вавилону, Греції та Риму. У римлян вони називалися solea – підошва зі шнурівкою, а назва сандалії прийшла до нас із давньогрецької мови. Найпоширеніший цей вид взуття був у народів, які живуть у теплому кліматі. І сьогодні вони залишаються найзручнішим та практичним літнім видом взуття. Особливо враховуючи, що сучасні сандалії стали набагато міцнішими і вишуканішими за свої далекі предки – їх давно вже не плетуть із соломи та пальмового листя.

Розрізняються два основні фасони цього легкого, літнього взуття – сандалії та сандалети. Перші є відкритою підошвою без підборів з ремінцями або іншими видами кріплення на ногу. У сандалетах обов’язково присутні закритий носок і задник. Сандалії, у свою чергу, також мають кілька різновидів.

Сандалії з регульованими ремінцями

Кількість ремінців може змінюватись від одного до трьох. Один із найпопулярніших видів сандаль, ще їх називають «Брікіс», скорочено від назви німецької ортопедичної компанії Birkenstock, яка випустила їх у 1973 році. До цього сандалії вважалися виключно пляжною приналежністю, і носити їх як повсякденне взуття могли собі дозволити лише відверті люмпени або бунтуючі проти умовностей хіпі. Але німецька новинка здійснила переворот у поглядах на сандалі та їхнє місце у взуттєвій шафі. Модель, що носила горде ім’я Arizona, не справляла, звичайно, незабутній естетичний ефект, але була зручною, практичною і, завдяки спеціальній устілці з каучуку та пробки, дуже гігієнічною. Який залишається і досі. Оригінальна модель мала два ремінці, але існують варіанти з додатковим ремінцем, що фіксує ногу ще й у районі п’яти.

Сандалії з крос-ременем

Ремінці на таких сандалях перетинаються хрестоподібно. Часто вони доповнюються окремим ремінцем для великого пальця. При покупці подібної моделі важливо перевіряти, щоб шкіра ремінців була м’якою та не натирала вам ноги.

Трекінгові чи туристичні сандалії

Ці сандалії відрізняє жорсткіша система фіксуючих ремінців і міцна, щільна підошва з рифленням, що дає відмінне зчеплення з будь-якою, навіть мокрою поверхнею. Шкарпетка на них часто буває закритою, що дозволяє уникнути травм. Для виготовлення використовуються легкі матеріали, що дихають. Для виготовлення використовуються легкі матеріали, що дихають. Як відомо з назви ці сандалі використовуються для туризму та походів.

В’єтнамки

В’єтнамки або фліп-флопи, як їх називають у США, по суті є національним взуттям половини азіатських країн, включаючи Китай, Японію та В’єтнам. Але популярність їх вже давно накрила й решта цивілізованого світу. За легендою винайшов їх хтось із найближчих соратників Олександра Македонського. Самий мінімалістичний варіант сандаль, і невибагливо зручний.

Існує ще безліч фасонів різних шльопанців, але основні ми більш-менш охопили. Варто згадати кумедну історію «сланців» – гумових шльопанців дуже популярних у СРСР. Мало хто знає, звідки саме походить ця назва. Виявляється все просто, одним із найбільших виробників цих шльопок був завод «Полімер» у місті Сланці та гордо видавлене на підошві ім’я міста багато покупців приймали за назву продукту. Так згодом практично весь Радянський Союз і став називати будь-які шльопанці сланцями.

Незважаючи на те, що сандалії давно позбулися принизливого звання взуття для маргіналів, вони, як і раніше, залишаються взуттям для відпочинку та прогулянок. Тому не варто їх надягати на заходи з хоча б найменшим натяком на формальність, у поєднанні з фраком вони виглядають абсолютно безглуздо. Натомість із шортами, бермудами чи легкими літніми брюками комбінуються чудово. Додайте сюди сорочку вільного крою або футболку, на голову бейсболку, і ви прикрасите будь-який пленер своїм відпочиваючим виглядом.

Окремою темою стоїть велика битва сандалій та шкарпеток. Переможців у ній поки що не передбачається. Хоча модельєри все частіше дражнять своїх шанувальників інтригуючим поєднанням цих двох предметів гардеробу. Особливий фурор спричинив Стефано Габанно, знятий у настільки непривабливому вигляді у вільний від творчості час. Але навіть найепатажніші дії деміургів моди не можуть поки що примирити войовничих представників «за» і «проти». Тож вибір залишається за вами. Скільки разів найзабороненіші й несмачні з погляду знавців етикету тенденції, раптово ставали частиною модного мейнстриму. З шкарпетками та сандалями так уже одного разу було. Довгий час на Кубі та у інших латиноамериканських країнах подібну реакцію викликав зовсім зворотний варіант – сандалі без шкарпеток. Причина проста, так носили сандалі лише люди нетрадиційної орієнтації.

Раніше Телеканал D1 розповідав, як ідеально поєднати кольори в одязі.