Як у Дніпрі стадіон перетворився на “Тучу”
Дніпро – місто, де навіть стадіони вміють перетворюватися на ринки, а ринки — на легенди.
Про це розповідає Телеканал D1.
У 1939 році, коли світ ще не знав, що таке інтернет, а футболісти бігали полем без реклами на футболках, у нашому місті з’явився стадіон «Сталь». Три трибуни, 30 тисяч місць — мрія будь-якого вболівальника. Але, як це часто буває, четверту трибуну так і не добудували. Чи то проєкт загубили, чи цегли не вистачило — історія мовчить.
У 1949 році стадіон перейменували на «Металург». Звучить солідно, але це не допомогло. У 1966 році, коли ФК «Дніпро» переїхав на новий «Метеор», «Металург» залишився, як той забутий парасоль у сонячний день — наче й потрібен, але не зараз. І ось у 1990-х, коли країна вчилася виживати в нових реаліях, стадіон отримав друге життя. На його території виріс речовий ринок із романтичною назвою «Туча». Чому «Туча»? Може, тому що над ньому завжди була хмара всього – товарів, продавців, покупців й, що вочевидь, грошей.
Уявіть собі: декілька сотен продавців, кожен зі своїм наметом, парасолею або просто килимком на землі. Тут вам і турецькі джинси, і польські куртки, і китайські… та що завгодно! Ціни, звісно, кусалися, але ж як приємно було сказати сусідові: «А я це на “Металурзі” купив!» Звучить престижно.
А хто такі «човники»? Це наші колишні інженери та науковці, які замість креслень і формул освоїли маршрути в Польщу й Туреччину. Поверталися вони з величезними сумками, набитими дефіцитним товаром, і продавали його на «Тучі». Зранку площа біля стадіону заповнювалася сотнями наметів і парасоль, а десятки тисяч людей намагалися щось продати або купити. Асортимент був різноманітний і часто дешевший, ніж у магазинах. На ринку були примірочні та обмінні пункти, бо в обігу часто використовувалися долари, білоруські рублі й навіть німецькі марки. А ще там продавали дуже смачні хот-доги й тітоньки з візками пропонували каву та чай.
Але ніщо не вічне під місяцем. У травні 2004 року міська влада вирішила, що місту потрібен новий стадіон. Підприємці протестували, але, як то кажуть, проти вітру не попреш. 8 вересня 2008 року «Дніпро-Арена» відкрила свої двері, а «Туча» залишилася лише у спогадах городян.
Ось так стадіон «Металург» пройшов шлях від спортивної арени до торгового оазису і знову повернувся до своїх коренів, залишивши по собі легенду про ринок «Туча», де можна було знайти все — від шкарпеток до самих потаємних мрій.
Фото: Володимир Рязанов
Раніше Телеканал D1 розповідав про таємниці та привидів Потьомкінського палацу у Дніпрі.