Вплив війни в Ірані, загострення у відношеннях з Угорщиною, стан доріг у Дніпрі: що бентежить жителів міста (Відео)

Вже третій тиждень продовжується війна Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю з Іраном. Ця війна з першого дня була значно більшим, ніж просто регіональним конфліктом. Останніми днями клопоту команді Володимира Зеленського додавала на лише ситуація на Близькому Сході, а й загострення у відносинах з Угорщиною, де 12 квітня цього року мають відбутися парламентські вибори, на яких очікується напружена боротьба між правлячою партією «Фідес» Віктора Орбана та опозиційною партією «Тиса» Петера Мадяра. Від зовнішньополітичних викликів, які постали перед Україною, перейдемо до внутрішніх проблем. А саме – до стану доріг. Прийшла весна, і у Дніпрі дорожнє покриття зійшло разом зі снігом.

Про це у аналітичній програмі “Логіка подій” на Телеканалі D1.

Вже третій тиждень продовжується війна Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю з Іраном. Ця війна з першого дня була значно більшим, ніж просто регіональний, конфліктом. Вона стала частиною ширшого глобального протистояння, де події в різних регіонах світу безпосередньо впливають одна на одну. Саме тому ескалація війни в Ірані — незалежно від її конкретного формату та учасників — може мати (і вже має!) серйозні геополітичні та економічні наслідки для України. Більше того, цей конфлікт здатний істотно змінити ті стратегічні розрахунки, на які спирався Київ у своїй довгостроковій війні з Росією.

Ще зовсім нещодавно здавалося, що економічна ситуація в Росії починає поступово погіршуватися. У країни-агресорки повільно, але невідворотно, наростали соціально-економічні проблеми. Найбільш показовим сигналом стало різке падіння – майже удвічі – доходів російського бюджету від нафтогазового сектору — за січень–лютий 2026 року вони скоротилися майже на 47%. Для російської економіки, де експорт енергоносіїв залишається ключовим джерелом валютних надходжень і наповнення бюджету, така динаміка виглядала вкрай тривожно.

Ця тенденція породжувала в Україні певні очікування. Частина українських політичних і економічних експертів припускала, що якщо падіння доходів збережеться, то в Росії протягом найближчих років можуть розпочатися масштабні фінансові труднощі. У такому сценарії Кремлю було б значно складніше підтримувати високу інтенсивність війни проти України.

Водночас, звичайно, звучали і більш стримані оцінки. Деякі аналітики нагадували, що російська економіка за час війни продемонструвала доволі високу адаптивність до санкційного тиску. Крім того, Кремль створив значні резерви, перебудував бюджетну політику та переорієнтував енергетичний експорт на нові ринки. Тому навіть серйозне падіння нафтогазових доходів навряд чи могло швидко позбавити Росію можливості фінансувати війну в короткостроковій перспективі — принаймні протягом року чи двох.

Останніми днями клопоту команді Володимира Зеленського додавала на лише ситуація на Близькому Сході, а й загострення у відносинах з Угорщиною, де 12 квітня цього року мають відбутися парламентські вибори, на яких очікується напружена боротьба між правлячою партією «Фідес» Віктора Орбана та опозиційною партією «Тиса» Петера Мадяра,  яка неуклінно набирає все більшу популярність. Напередодні парламентських виборів в Угорщині уряд Віктора Орбана все частіше вдається до жорсткої антиукраїнської риторики. Пан Орбан вже багато років використовує зовнішньополітичні конфлікти як інструмент мобілізації електорату. Традиційними мішенями його політичної риторики були Брюссель, міграційна політика ЄС або глобальні фінансові еліти. Однак після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році дедалі частіше об’єктом критики стає саме Київ.

Офіційна позиція Будапешта формально залишається подвійною. З одного боку, Угорщина не заперечує територіальну цілісність України і бере участь у європейських програмах підтримки. З іншого — уряд Орбана регулярно виступає проти санкцій проти Росії, блокує окремі рішення ЄС щодо фінансування України та просуває на внутрішню аудиторію тезу про те, що війна нібито є «чужим конфліктом», у який Угорщина не повинна втягуватися.

Напередодні виборів ця риторика стала значно жорсткішою. У виступах представників уряду дедалі частіше звучать твердження, що «українська політика шкодить угорській економіці», а також що «Брюссель змушує Угорщину платити за війну». Одним із найбільш чутливих елементів напруженості став енергетичний фактор. Угорщина залишається однією з найбільш залежних від російської нафти країн Європейського Союзу. Основні обсяги постачання здійснюються через нафтопровід «Дружба», південна гілка якого проходить через територію України до Угорщини та Словаччини. Саме ця залежність неодноразово ставала причиною політичних конфліктів. Будапешт звинувачував Україну у створенні ризиків для транзиту, тоді як українська сторона наголошувала, що виконує всі міжнародні зобов’язання.

Від зовнішньополітичних викликів, які постали перед Україною, перейдемо до внутрішніх проблем. А саме – до стану доріг. Прийшла весна, і у Дніпрі дорожнє покриття зійшло разом зі снігом.

А яка ж реакція на ситуацію з дорогами у Дніпрі міської влади? Градоначальник Борис Філатов в інтерв’ю «Українській правді» визнав існування проблеми, але заявив, що такі проблеми – не лише в Дніпрі, а і в цілому по Україні. Ба, більше – у всій Європі, і начебто в Німеччині зараз дорожнє покриття таке саме, як і у Дніпрі.

Тож, нічого нового – десять років міська влада Дніпра усі негаразди з комунальним господарством пояснює зміною клімату. Як обрали пана Філатова у 2015 році мером, так клімат стрімко і змінився, і тепер саме цим пояснюють перетворення вулиць Дніпра після кожного дощу у річки, саме цим виправдовують ями на дорогах та провалля на тротуарах.

Подробиці дивиться у відео:

Раніше Телеканал D1 розповідав, хто став новим заступником мера Дніпра.