Воїн дніпровської бригади у перший бойовий вихід пробув на позиціях 4 місяці
Військовий дніпровської бригади пробув на позиції 120 днів.
Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на Facebook-сторінку 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» ЗСУ.
Олександр родом з Вінниччини. Дружина, двоє дітей, робота механіком — звичайне життя. За свої 45 років він ніколи не мав справи зі зброєю, навіть строкову службу не проходив. Його мобілізували у березні 2025-го. Після базової підготовки він потрапив до підрозділу 128 окрема важка механізована бригада “Дике Поле”, яка тримає оборону на Запорізькому напрямку.
Перший бойовий вихід став справжнім випробування для Олександра. Військовий пробув з побратимом на позиціях серед руїн населеного пункту 120 днів.
Весь цей час вони облаштовували позиції у підвалах знищених будівель під постійним контролем російських дронів та ворожих штурмових груп. Одного разу окупанти вирахували спостережний пункт Олександра та його напарника. Розповідає, що російські солдати кинули гранату і спробували атакувати, але він з побратимом дали бій.
Олександр з побратимом знищили двох російських штурмовиків. Перший отримав важкі поранення і помер, бо допомога до нього так і не дійшла. Другого добили російські дрони, які кілька днів поспіль розбирали руїну їхнього колишнього укриття до останньої цеглини — хоча бійці вже змінили позицію.
“Ми не накопичували багато речей. Воду, їжу, павербанки нам привозила “бабуся” — великий дрон “Вампір”. Окупанти називають його “Баба Яга”, а ми — “бабуся”, бо вона доставляла нам усе необхідне”.
Перебуваючи тривалий час на бойових, чоловік пропустив День народження дружини й річницю їхнього одруження. Привітання довелося передавати по рації.
“Я дуже переживав за рідних і просив командира по рації привітати дружину з Днем народження і з річницею нашого одруження. Що б навколо не відбувалося — ці дати я не забував”.
Найважчим виявився вихід із позицій. Це була складна операція, а перехід через “кілзону” розтягнувся на три доби, щоб мінімізувати ризики. Перед рухом бійцям кілька днів передавали підсилене харчування дронами, щоб вони могли тривалий час рухатись без виснаження.
У дорогу вони взяли лише воду — жодних зайвих речей. Усе інше їм доставляв невеликий нічний дрон. Будь-який зайвий рух міг видати групу.
Після успішного виходу перше, що він зробив, — подзвонив додому і сказав: “Я живий. Все добре”. Його напарник зараз проходить лікування у рідному місті. Сам Олександр ще проходить медичні обстеження. Попереду — лікування і відпочинок.
Раніше ми писали, що у місті на Дніпропетровщині неподалік житлового кварталу зведуть велику зону відпочинку