На залізорудних відвалах Криворіжжя, які сформувалися внаслідок багаторічного промислового видобутку, поступово розвиваються природні екосистеми.
Протце повідомляє Телеканал D1 із посиланням на krivbass.city.
Науковці дослідили п’ять таких територій і виявили там 58 видів лишайників. Серед знахідок — вид Trapelia obtegens, який вважається рідкісним для рівнинної частини України. Дослідження показало, як кам’янисті промислові ландшафти поступово освоюють живі організ органи та які чинники впливають на їхнє поширення.
Результати роботи «Ліхенофлора залізорудних відвалів м. Кривий Ріг» науковці оприлюднили в виданні Chornomorski Botanical Journal. Авторкою дослідження стала Євгенія Головенко, яка проводила польові роботи у 2013–2015 роках на відвалах Центрального, Новокриворізького, Південного, Петровського та Першотравневого ГЗК.
Ключові факти та результати досліджень:
Видове різноманіття:
- виявлені 58 видів належать до 29 родів і 15 родин. Більшість із них пристосувалася до життя на деревній корі та кам’янистих поверхнях (20 видів — епілітні, 8 — епігейні, 9 — еврисубстратні).
Найбагатша локація:
- найбільше різноманіття зафіксували на Петровському відвалі — 43 види (майже 74% від загальної кількості). Це пояснюється тим, що відвал розташований далі від підприємств і не поповнювався породою близько 60 років, що дало час для формування деревного покриву та примітивних ґрунтів.
Порівняння відвалів:
- на Першотравневому відвалі знайшли 30 видів, на Новокриворізькому — 20, на Центральному — 16, а на Південному — 10.
Рідкісна знахідка:
- виявлення лишайника Trapelia obtegens на трьох із п’яти обстежених об’єктів суттєво доповнило дані про поширення рідкісних видів ліхенофлори в Україні.
Процеси сукцесії:
- колонізація кам’янистих порід лишайниками є початком відновлення ландшафтів. Головним стримуючим фактором для їхнього розвитку залишається нестабільність поверхні через зсуви породи на схилах.
У 2018 році Євгенія Головенко разом із Іваном Коршиковим обстежили вже 9 техногенних об’єктів і зафіксували 65 видів лишайників. Науковці довели, що залізорудні відвали колонізуються живими організмами значно швидше, ніж гранітні кар’єри.
Раніше Телеканал D1 повідомляв, чому унікальні птахи з Сибіру масово злітаються до українських парків (ФОТО).
