ДніпроСуспільство

Український народ робить все, аби зберегти світ: Іво Бобул на D1

Народний артист України, співак Іво Бобул доєднався до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про професійний риси співаків.

Щоб бути співаком, треба мати талант, голос та вміти володіти голосом. Треба розуміти, що ти хочеш від цього життя та бути терплячим. Треба мати характер. Хочеш бути співаком — треба багато працювати. Мати хист, аби розуміти, що потрібно людям.

Про роки піднесення.

Це було, коли на конкурсі 1982 року в Ялті, де було близько 100 співаків, я зайняв третє місце. Це була точка, від якої я відштовхнувся.

Про талант та бажання.

Зараз дуже багато є співаків, які не розуміють, чого вони на сцені. А справжніх дуже мало. І це смарагди, які треба цінувати. Таких не багато, але вони є. Називати їх не буду, щоб зіркової хвороби не трапилося, але вони є, і це головне.

Про допомогу.

Зараз тяжкі часи, і ще будуть тяжкі часи. І треба просто встати з дивана і щось робити. Що може зробити для своєї держави. Не треба питати, що держава для тебе зробила, бо вона вже зробила — ти українець. Повага до українців по всьому світу величезна. І це найкраще. Наша держава бореться з ворогом, який стільки наробив, і весь світ це розуміє. Ми є державою під покровительством Всевишнього. Ми свята держава. І хто прийшов до нас з мечем аж меча і загине. Ворог розбудив могутню силу народну.

Про артистів з українськими званнями на росії та творчість загалом.

Не суди та не судимий будеш. Кожен має право на помилку та свій вибір у житті. Вони знайшли там своє життя, на цьому все закінчено. Я розумію, що аби вибитися в люди, слід було їхати до росії. Я все це бачив. Життя тоді було інше. Іноді мій любимий Київ дуже багато років склонявся до росії. Якщо там тебе не покажуть — то і тут не будуть. Всі хотіли бути в ефірі, а ефір де був? В москві. От і все. До цього слід відноситися, як до історії. Це була історія. Я розумів, що росія не дасть вийти Україні на якийсь рівень культурний. Це історичні факти, які ми маємо знати. Тоді нав’язували співати російською. Письменники писали російською. Бо інакше вони б не вижили. І це треба розуміти. В кіно та театрах так само було. І все це робилося спеціально. Вони відносилися до нас, як до другосортної нації. А що у нас, не талановита держава? Талановита. У нас шикарні актори є. Світового значення. Які можуть зігріти душу людини. Моїх пісень 45 років немає на українському радіо. Чому, питається, чому? Весь світ любить ці пісні, тільки в Україні їх нема. От і все. Я втомився, я кажу — хай буде так, як буде.

Про світ та Україну.

Я не розумів, чого вони так ненавидять Україну. А потім зрозумів. Як вони казали — нас ніхто не поставить на коліна. А їх положили. В багнюку. І нехай вони там лежать. А нам, нашим хлопцям, треба зберегти світ, який висить на волосинці. Головне щоб був мир у всьому світі. І наш народ робить все, щоб зберегти цей світ. Найтяжче випало на долю нашого народу. Наш народ мудрий. Держава сильна. Ми не одні з цією гідрою, що напала на нас, залишилися. І низький уклін всім країнам світу, які допомагають. Велика шана всім.



Back to top button