У Дніпрі пройде Фестиваль української драматургії: Ольга Волошина та Валентина Галацька на D1

Режисерка театру імені Тараса Шевченка Ольга Волошина та керівниця літературно-драматургічної частини театру імені Тараса Шевченка Валентина Галацька доєдналися до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про фестиваль. 

Ми навіть не сподівалися, що така подія відбудеться. Треба зараз це робити. З 2020 ми три фестивалі вже провели. Досвід був. Ми звернулися до обласної адміністрації. І саме фестиваль української драматургії, куди приїжджають 4 області (Луганська, Донецька, Херсонська, Запорізька і форпост Дніпро) всі підтримали. Ми сподіваємося, що фестиваль буде розвиватися. 

Про дійство фестивалю. 

З 15 по 20 серпня все відбудеться. Ми знаємо що не любі друзі весь час нам заважають жити і творити. Тому вирішили зробити до Дня Незалежності, але присвячено все саме цьому дню. І це — якісна українська драматургія, яка має дойти до театральних діячів. Те, про що ми будемо говорити з глядачем — ось що найважливіше. І вона має бути серйозна. І на цьому фестивалі буде розмова світоглядна. Ми говоримо, як ми маємо ідентифікувати самих себе у цьому просторі.

Про роботу театру під час війни.

Працювати треба, виявляти свою позицію. Воєнна тема — унікальна у просторі саме в Україні. Це різні сценічні форми, різні жанри. Документальна драма, правда життя, яка показана в сценічних формах, буде передана. Це і є наша сучасна дійсність. Краще б, звичайно, не було цих подій, але мистецтво на них відгукується. І через контакт з глядачем формує національну ідею. 

Про програму вистав.

Відкриття о 17:00 15 серпня, а перша вистава о 18:30. И ми всіх запрошуємо на відкриття, там буде щось цікаве до вистави. Відкриття — це важливо. І люди мають прийти не тільки на виставу, а й на презентацію нашого бачення культури та театру загалі, щоб влитися у цей простір. Відкриває фестиваль документальна драма «Край» артистів театру імені Шевченка. А на закриття буде Донецький театр, з Маріуполя, будівлі якого вже немає… “Крик нації” — це п’єса, яку вони втілили будучі вже в Ужгороді. Ми маємо допомогти і організаційно, зустрічі організувати, люди мають їх почути. Вони були там, вони відчули цей жах… Цей фестиваль має дати приклад іншим областям — культура це важливо. Але — не серіальчики за мільйони. Нам хочеться відрекомендувати нашу виставу, “Край”, хочеться відрекомендувати “Крик нації”, експерименти на малій сцені також будуть цікавими. Дуже добре, якщо люди зрозуміють, що це — унікальна можливість, під час війни долучитися до такої події. 

Про новий театральний сезон.

Запланована участь у театральних фестивалях. Готуються прем’єри, світова класика. Можливо буде цікава казочка. Це все буде восени. Та до кінця року буде чотири прем’єри.

Про театр загалом.

Театр стає іншим. І театральні діячі мають зрозуміти, яка місія театрального мистецтва. Ми не займаємося політикою як депутати, але ми в цьому середовищі. Надбання незалежності і свободи слова — це дуже цінне, що ми надбали за ці роки. “Нове життя нового прагне слова”, тож на українських теренах будуть нові форми, буде розвиток. Але, не оминати і не забувати класику, музично-драматичність. Це основи нашої ментальності, нашої культури. Нещодавно, коли наша Оксана Іванівна проводила репетицію “З вірою та надією в серці”, а там і екран, і це поєднання, такий синтез! Це неймовірно. У театрі мають бути такі форми, і вони будуть розвиватися. І всі вистави побудовані на документальній основі, і цієї в тому числі. Емпатійна складова вистав — присуща українській нації. Ми маємо презентувати українську ментальність. У нас було розстріляне відродження… І зараз ми говоримо про те, що нині, у такі складні часи, йде відродження. І ми маємо стати попереду і сказати — КУЛЬТУРА! Ми йдемо за покликом серця і душі. Це моє місце. Це мій фронт. Згадайте перші дні — чому вистояли? Бо самоорганізація в генах в українців. І фронт культури ми маємо підіймати і казати — ми не один народ, ми інші, ми — українці. Це наша ментальність, це наше майбутнє.

ПРОГРАМУ ФЕСТИВАЛЮ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ: РОЗКЛАД