Треба вірити в своє: Тамара Антропова на D1

Акторка театру та кіно Тамара Антропова доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про благодійний аукціон act_lots.

Людина не просто робить гарну справу, а ще й отримує приємний бонус. Я гадаю, що просто збирати гроші — цього багато, а аукціон приверне більше уваги людей, так ми швидше зберемо кошти на карети швидкої.

Про власний лот.

Сьогодні-завтра я вже виставляю свій лот. Він пов’язаний з картиною “Мама”, знятою про АТО. Також він пов’язаний з акторкою Римою Дзюбою. Тож, незабаром все стане відомо.

Про акторів.

Війна розширила для мене людей. Я ніколи не знала, що люди можуть бути настільки ганебними з однієї сторони, та настільки величними з іншою. Всі актори зараз займаються якоюсь волонтерською діяльністю. Кожен намагається себе якось застосувати, багато акторів перекваліфіковуються. Деякі пішли працювати і барберами, і косметологами. Це складний крок, бо акторство є способом жити, та на якийсь час треба від нього відмовитися. І для мене це також внесок в нашу перемогу.

Про Київ сьогодення.

Київ оживає. Я суджу по собі і по своєму колу людей. Я не бачу того, що всі забули про війну. Звісно, є такі люди, на яких нічого не діє. Та я не відчуваю літо, я не відчула весну. Ніби життя проходить повз.

Про колег з росії.

Я знаю деяких колег з України, які зараз живуть в росії. Нажаль. То їх шлях, їх вибір. З приводу російських акторів — деякі актори, з якими я спілкувалася, просять пробачення. Кажуть, що намагаються щось зробити. А просто є колеги, з якими я знімалася — “за дєда за побєду”. І це люди, які роками тут знімалися. А тепер ми для них неонацисти. Це жах.

Про власний світогляд.

У мене не було життя мажористим, тому в якийсь момент я просто усвідомила, що це дуже круто — ходити своїми ногами, дивитися, як росте дерево, чути, як співає пташка. Змінилося, напевно, те, що я відчула втому від ненависті. Цей ресурс, він поповнюється. Я з тих людей, хто робить консервацію та сухарі. Я боюся голоду. Я боюся за своїх рідних. Тому думаю наперед. А потім думаєш — та нічого не буде. Такі емоційні гойдалки.

Про кіноіндустрію після перемоги.

Це буде круто. Ми будемо розвиватися самостійно. Ми будемо цінувати один одного. Будемо цінувати наших акторів та режисерів. Ми маємо дуже крутих операторів, крутих акторів. Треба давати їм можливість. Треба вірити в своє. І кіно буде класне.