ДніпроСуспільство

Треба шанувати своє: Оксана Восканян на D1

Акторка, авторка курсу «Основи української вимови» Оксана Восканян доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про значення радіодиктанту.

Мені здається, що його значення змінилося. Сьогодні вранці я відчула істинне бажання його написати. Це було бажання зсередини і, мені здається, воно було у багатьох. Це був текст саме нашого часу. І я зрозуміла, наскільки це зараз важливо для кожного. Це крутий і дуже необхідний досвід. Це важлива історія. Це наша мова.

Про роботу.

Те, чим займаюся я — це ближче до вимови, до акторства, до того, як ми промовляємо окремі слова. Це більше історія мого акторського здобутку, бо ми це вивчали у театрального університету. Є правила вимови, про які ми ніколи не замислювалися — і мій курс налаштований саме на це. На телеканалі ДОМ я сценарістка проєкту “Точка опори” — це розмови з відомими людьми, які переживають цю війну. Тому, слава Богу, що є робота, що є цей проєкт і що був час, щоб створити свій курс. Тепер я можу його представити, він дуже доступний, мені здається, гарні в мене відгуки і тішить те, що людям він подобається.

Про курс.

Це моє дітище, дітище воєнного часу. Зараз саме життя стало зовсім інше, і коли я зрозуміла, що людям потрібна українська мова, я почала шукати, чим я можу бути корисна. Я звернулася до своїх давніх робіт, коли я викладала студентам, в мене самої був дуже хороший викладач. Потім я набрала багато матеріалу, напрацювала все це і виклада людям індивідуально. Потім все систематизувалося у курс «Основи української вимови». Це 7 лекцій, де є всі основні правила про те, в чому полягає відмінність української орфоепії від тієї ж російської, бо багато людей переходять саме з російської. Багато людей звертаються, проходять курс, і дуже цінно для мене, коли я бачу, як люди працюють над собою.

Про те, як покращити мову.

Є таке правило, що українська мова — це мова посиленої артикуляції. Тому наша мова і вважається мелодійною. І перше правило, про яке ми говоримо — це повнозвучність вимови голосних. І ця повнозвучність — наш скарб. У нашій вимові все налаштовано на мелодійність.

Читати вголос українською, це важливо, бо ти чуєш себе. Класна штука — співати українською. До речі, з незнайомими людьми легше практикувати мову. Головне, практикувати і не боятися. Відмазка про “не хочу паплюжити мову” вже не пройде. Пробуйте. Сам Бог велів зараз вивчити і вдосконалити свою мову.

Про унікальність мови.

Для мене це повнозвучність. Наша мова жива. Ми живі, ми відкриті, так і мова наша — зростала, набиралася питомими словами і завжди розвивалася.



Back to top button