Сучасний український театр під час війни: виклики, сенси та глядач (Відео)

Яким є сучасний український театр під час повномасштабної війни — виживання чи трансформація?

Про це у марафоні «Простір Свободи» на Телеканалі D1 говорили з головним режисером Дніпровського театру ім. Т.Г. Шевченка Максимом Добролюбовим.

27 березня світ відзначатиме Міжнародний день театру. Традиційно це нагода підбити підсумки та поговорити про досягнення у культурній сфері. Але в умовах повномасштабної війни фокус уваги неминуче зміщується. Та сьогодні ми зосередимося на реаліях сучасного українського театру, його трансформації та справжніх викликах, з якими стикається мистецтво.

Поговоримо відверто, трошечки критично і трошечки провокаційно. Про виклики, глядача, репертуар і роль мистецтва.

«Український театр – це така багатогранна інституція, таке багатогранне явище. Зараз ми з вами переживаємо, не переживаємо, ми спостерігаємо дійсно театральний бум, відродження українського театру. І ці історичні події, які відбуваються вже не перший рік в нашій країні, вони якби нам в цьому план допомогли в тому, щоб український театр почав свій старт, почав свій такий марш перемоги. Бо український театр сьогодні набуває свого обличчя, набуває своєї певної пульсації, своєї естетики. Він відкриває нові імена, він відкриває двері для цікавих проєктів, шукає нові моменти, де ми можемо з вами співпрацювати з різними напрямками, як в мистецтві. Театр, який займається реабілітацією. Театр, який виховує. Театр, який допомагає переживати сьогоднішні реалії. Театр, який до документує. Тому говорити сьогодні просто про театр, як естетичну або розважальну інституцію, ми вже не маємо права», – каже Максим Добролюбов.

Раніше Телеканал D1 розповідав про “Писанку Єднання” – сила традицій, єдність українців і світовий рекорд.