Стрибання через хвилі, биття посуду та викидання речей з вікна: які новорічні традиції існують в інших країнах світу?
Для українців Новий рік асоціюється зі святковим столом, мандаринами, подарунками під ялинкою та зверненням Президента, після якого під бій курантів треба загадувати бажання. В мирний час після цього в небі ще гриміли салюти. Але існують і інші новорічні традиції, які є нормою для інших країн світу.
Телеканал D1 зробив підбірку «оригінальних» звичаїв з країн Європи, Азії та Латинської Америки.
Іспанія і поїдання винограду під бій курантів
Популярної іспанською новорічною традицією є поїдання 12 виноградин, поки годинник не проб’є 00:00. Цей процес символізує удачу та благополуччя на кожен із 12 місяців нового року. Кожна ягода з’їдається під один удар годинника і якщо встигнути з’їсти всі, рік обіцяє бути щасливим та процвітаючим.

Традиція, що поширилася в іспаномовних країнах, виникла на початку 20 століття, можливо, як маркетинговий хід для продажу надлишку винограду. Імовірно, в Іспанії вона виникла як спосіб боротьби з надлишком винограду у 1909 році та стала символом достатку. До речі, така сама традиція популярна не лише в Іспанії, а й у Мексиці, Перу, Венесуелі, Колумбії та інших країнах.
Биття посуду в Данії
У Данії існує новорічна традиція розбивати старий посуд біля дверей друзів та сусідів, що символізує побажання щастя й удачі в Новому році. Чим більше розбитих тарілок і чашок, тим більше друзів та більше успіху чекає на господаря.

Саму традицію називають “бролде” (brold) і вона поширена напередодні Нового року. Протягом року датчани зберігають старі, непотрібні тарілки, чашки, блюдця. Напередодні Нового року вони йдуть в гості до близьких людей. Біля дверей друзів чи сусідів посуд розбивають об поріг чи стіну. Це знак дружби, побажання процвітання, а також очищення від старого року.
Викидання старих речей з вікон у Італії
В Італії існує популярна новорічна традиція викидати старі речі з вікон, що символізує прощання з усім непотрібним, очищення від негативу минулого року та звільнення місця для нового, кращого.
Це стосується старих меблів, посуду та мотлоху, і особливо поширено на Півдні Італії (наприклад, у Неаполі), хоча поліція часто закликає до обережності через травми. Але традиція жива.

У новорічну ніч, опівночі італійці викидають старі меблі, посуд, техніку, одяг – все, що символізує старе життя. Це метафоричний акт, що означає готовність почати все з чистого аркуша.
Новий рік у Латинській Америці: стрибки через хвилі та біг з валізою
Стрибки через 7 хвиль у Бразилії – це популярна новорічна традиція, коли люди на пляжі перестрибують через сім хвиль океану, загадуючи бажання з кожним стрибком на удачу, мир та процвітання, віддаючи шану богині моря Леманжі, одягаючи білий одяг та залишаючи дари у воді для доброго року, що наступає.
У Новий рік бразильці йдуть до океану. Потрібно перестрибнути через сім хвиль, загадуючи одне бажання на кожну хвилю (по одній на кожен день тижня). Люди часто одягаються в біле, що символізує мир і удачу.

А у Еквадорі жителі на Новий рік бігають вулицями з валізами. Цей ритуал призначений для тих, хто мріє про подорожі та пригоди в новому році. Щоб забезпечити собі насичений подорожами наступний рік, люди опівночі 31 грудня виходять зі своїх домівок і пробігають навколо кварталу (або просто по вулиці) з порожньою валізою. Це символічна дія, яка, як вважається, допомагає “запрограмувати” майбутнє на здійснення бажань про мандрівки.

Біг з валізою в Еквадорі – це відома та весела новорічна традиція, яка також популярна в деяких інших країнах Південної Америки, зокрема в Колумбії та Болівії.
Як незвично святкують Новий рік в країнах Азії?
У М’янмі Новий рік святкується у найспекотніший місяць. Там 2026-й традиційно відзначатимуть масштабним святом води, відомим як Тінджан (або Thingyan). Люди обливають один одного водою, що символізує очищення від гріхів та негативу старого року і приносить свіжість та удачу в новому. Вулиці перетворюються на зони водяних битв за допомогою водяних пістолетів та бочок із водою.

Фестиваль проходить у квітні, співпадаючи з іншими буддійськими святами води в Південно-Східній Азії, такими як Сонгкран в Таїланді.
У Японії святкування Нового року супроводжується ударами дзвонів в храмах. За буддійським ритуалом ударів повинно бути 108. Ритуал проводиться в храмах по всій країні опівночі 31 грудня.

Основна мета ритуалу – очистити людину від 108 земних бажань (так званих бонно, bonnō), які, згідно з вченням буддизму, спричиняють страждання та проблеми в житті. Вважається, що кожен удар дзвону допомагає позбутися одного з цих бажань, дозволяючи зустріти Новий рік з “чистого аркуша”, без тягаря минулорічних гріхів та спокус.
Більшість ударів (зазвичай 107) лунають до півночі, а останній, 108-й удар, припадає вже на перший момент Нового року, символізуючи перехід до нового, очищеного життя.
Зазвичай в дзвони дзвонять ченці, але в багатьох храмах дозволяють і звичайним відвідувачам долучитися до цієї значущої традиції. Дзвін у храмі Чіон-ін в Кіото є одним із найвідоміших, для його удару потрібна команда з сімнадцяти ченців через величезний розмір дзвону.
Цей глибоко духовний звичай додає атмосфері японського Нового року спокою та можливості для саморефлексії.
А ще у Японії масовим явищем на Новий рік та Різдво є замовляння їжі з відомої мережі фаст-фуду KFC. Вечір 24 грудня є найзавантаженішим днем року для KFC у Японії, з обсягом продажів, що у рази перевищує звичайні дні.
Традиція замовляти їжу на Різдво в Японії є надзвичайно популярним і унікальним культурним феноменом, який виник завдяки блискучій маркетинговій кампанії. Це стало невід’ємною частиною японського святкування Різдва, яке саме по собі не є національним релігійним святом у країні.

Традиція бере свій початок на початку 1970-х років, а її популяризація пов’язана з менеджером першого ресторану KFC в Японії Такеші Окавара. Окавара стверджував, що ідея “святкового відерця” для Різдва прийшла до нього після того, як він підслухав розмову іноземних клієнтів, які скаржилися на відсутність індички на Різдво в Японії. Він припустив, що смажена курка може стати чудовою альтернативою.
У 1974 році KFC запустила національну рекламну кампанію зі слоганом “Kurisumasu ni wa Kentakkii!”, що перекладається як “Кентуккі на Різдво!”. Кампанія мала шалений успіх. Додатковим фактором успіху стало візуальна схожість Полковника Сандерса з Санта-Клаусом, коли його статуї одягали в червоно-білі костюми.
Сьогодні ця традиція настільки вкорінилася, що стала величезною подією для KFC Japan. Мільйони японських сімей щороку замовляють страви з KFC на Різдво. Замовлення на святкові набори, які часто включають курку, гарніри та навіть різдвяний торт, потрібно робити за кілька тижнів або навіть місяців наперед.
Раніше Телеканал D1 повідомляв, що у Дніпрі головну ялинку перенесли у метро, витративши на це щонайменше 3,5 мільйони гривень.