Сьогодні Україна відстоює весь світ: Аліада Мансурова на D1 

Депутат Дніпровської міської ради, голова депутатської фракції Політичної партії «Слуга народу», голова постійної комісія з питань етики, материнства, дитинства і партнерських відносин Аліада Мансурова доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1, присвяченому роковинам війни.

Я з 2014 року підозрювала, що вони не зупиняться. Вони ж не зупиняються, якщо щось не руйнують. Ця хвора держава знаходиться у хворому внутрішньому стані,якщо щось не відбирає і щось не руйнує. Якщо серйозно, то для мене показовою була Грузія, де я народилася. Ці люди не зупинилися. Ми мали у 2015-2016 роках стати більш досвідченими. Захопили Крим, Донецьк, Луганськ. І ми мали бути більш категоричними. А ми нібито заморозили. Нас тоді переконали в тому, що ми зупинили процес. 

І виникає питання, чи це сьогодні народилося, чи ні? В мене переконання, що ні, не сьогодні. 

Ми не вимагали від світу того, що на сьогодні почав вимагати Президент України. Це були рішучі дії. І сьогодні не Україна відстоює себе, а Україна відстоює весь світ. І світ зрозумів, що росія не зупиниться ніколи. 

24 лютого мені о 5 ранку зателефонувала помічниця і каже — війна почалася. Я кажу — яка війна?! Я зайшла до дитини, до чоловіка, кажу, війна почалася, що робити, не розуміємо, чекаємо реакцію Гаранта. І в моєму оточенні не було такого, щоб хтось сказав — треба збиратися та їхати. Ні, ми чекали. Коли Гарант виступив і сказав, війна так війна, то ми зрозуміли, що робити. Ми розуміли, що треба діяти. Почали щось закуповувати. І почався повний опір суспільства російській агресії. І це вже було 25-го лютого.

Зараз пишеться світова історія. І ми маємо перемогти. І ми переможемо.

Я розумію одне, неважливо, в якому статусі я буду знаходитися, чи в політиці, чи ні, в мене є суспільство і своє громадське ставлення до цієї ситуації. 26-го я сказала, що якщо мій мандант буде мені заважати, то я кладу його і до побачення. За цей рік в мене не було сумнівів, що щось не те. Я кожен день більше переконуюся в тому, що ми стаємо стриманішими. Ми стали більше міркувати. І я не можу собі хоч на один відсоток побути слабкою. Моя особиста думка — не змінилася ні на один відсоток. Треба йти тільки вперед.

Я стовідсотково вірю в нашу перемогу. Я вірю, що правда на нашому боці, перемога на нашому боці. І бажаю вам, українцям, бути нарешті українцями. Не час від часу, а весь час. Ми маємо відстояти свої сім’ї, своїх дітей, свою Державу, і перемогти. Історично ми маємо закінчити перемогою України над російською федерацією та над злом вцілому. Всім сили, віри та перемоги.