Шукати нормальних росіян — це нівелювання України: Олександр Педан на D1

Телеведучий, громадський діяч Олександр Педан доєднався до спілкування у програмі ЧАС БЛОГЕРА на D1.

Про перші дні війни.

Ми були вдома, в Києві. До війни не готувалися, не думали, що таке станеться. Лише донька Валерія склала тривожний чемоданчик. А ми гадали — ні, не може такого бути. Та вже чотири місяці триває війна, сенсу в якої немає взагалі. Ми з родиною перед війною не дивилися російську пропаганду, ми розуміли, що всі ці Кисельови — несуть дурню, дурогони. І в це ніхто не вірить. А виявилося, що там їм вірять. І почалася війна. Я думав відправити родину за кордон, а сам пішов записався в військомат та ТРО. Та родина їхати не захотіла. Тому вивіз їх на захід України двох дітей, дружину, собаку та поїхали. Там я і пішов до військомату. Але поки я не знадобився. Думки виїхати самому в мене навіть не було. Лише ото на старості думав про будиночок біля моря, та коли ми повернемо Крим — краще там провести ці дні.

Про дитяче сприйняття війни.

Сину 5 років, він зрозумів, що щось пішло не так. Діти відчувають інфополе. Буквально через день, коли ми їхали роздовбаною дорогою, син спитав — тато, а це нас розбомбили білоруси? Тобто він розумів все, що чув. Я зрозумів, що немає сенсу чого приховувати. Він чув вибухи ракет. Ми говоримо з ним. Єдине, на що я не можу відповісти — тату, чому росі-А-нє нас бомблять. А я не знаю чому. Я не можу дати адекватну відповідь. Можливо, тому що нам заздрять, можливо, тому що злі. Зараз важливо приділяти дітям увагу, це дуже важливо. І спостерігати за психологічним станом дітей. До речі, дуже допомагає спорт. 100% фізична активність допомагає. Ми вже приїхали в Київ, чули, як прилітало в наш район, і ми, звісно, прокинулися, а потім син нормально заснув. Отже, дійсно спорт допомагає.

Про благодійний матч на підтримку ЗСУ.

Матч організовував ужгородський клуб, грала збірна артистів та збірна футболістів. Це було цікаво. Класний стадіон, багато людей. На вході збирали гроші, проводили аукціон, все — для ЗСУ. Зіграли 9:9. А потім по пенальті 5:1 ми їх розвалили. Ми зібрали 310 тисяч гривень, і ще тривають збори, йдуть аукціони. Хлопці зараз хочуть розіграти пальто в якому був Йожеф Сабо, колишній тренер збірної України, коли збірна обіграла росію.

Про народний байрактар.

Мені дзвонив Притула, а у нас є домовленість: не телефонувати по дрібницям, тож справа була серйозна. Він попросив записати сторізи про проєкт. Я записав, і сам подарункові гроші, бо у Притули був день народження наступного дня, туди відправив. І круто, що компанія вирішила подарувати три байрактари, а гроші з них підуть на потреби військових, я в цьому взагалі не сумніваюся, Серьога знає, що робити. А четвертий байрактар ми купимо.

Про росіянців.

Вони не можуть повірити, що в Україні можуть назбирати на байрактари, тому у них таке апріорі неможливо. Вони зварилися в своєму котлі. Їх з’їла пропаганда. І я не бачу, для чого взагалі з ними спілкуватися. Ми можемо поділитися останнім, ми просто інші. Тому ми не існуємо, а живемо. А їм важко в це повірити. Чи є нормальні росіяни? Немає. Апоіорі. Мені не холодно, не жарко, що там хтось щось наважиться сказати. І шукати нормальних росіян — це нівелювання України. Забули про них. Їх немає.