Що відбувається з цивільними українцями, яких рф утримує в полоні з 2014 року і не обмінює (Фото)
російська федерація захоплювала в полон як військових, так і цивільних українців з 2014 року, відколи вторглася на Донеччину і Луганщину. Багато з них досі перебувають у застінках ворога у критичному стані, їх піддають моральним і фізичним тортурам.
Про це повідомляє Телеканал D1.
На жаль, точну кількість цивільних українських бранців рф встановити неможливо. Від початку 2022 року їх значно побільшало, і станом на кінець 2024 року це понад 16 тисяч людей, як заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Брати в полон цивільних громадян України рф почала ще у 2014 році, відколи вторглася на Донеччину та Луганщину. Зазвичай їм “шиють” участь у терористичній організації, співпрацю з СБУ, зберігання зброї.
Вкрай рідко ці обвинувачення є правдивими. Та й неможливо обвинуватити українців у співпраці зі спецслужбами її країни, проте окупантів це не обходить.
Єдина логічно зрозуміла мета захоплень у полон на тимчасово окупованих територіях – це залякування місцевого населення. Аби охочих, здатних чинити опір загарбникам, ставало дедалі менше.
Наголошуємо! Вимірювати, чиє перебування в полоні є складнішим – це аморально і не має сенсу. Команда Телеканалу D1 ставить за мету нагадати про тих людей, які опинилися в неволі ще за часів АТО/ООС. А оскільки росія вкрай неохоче обмінює цивільних бранців, перспективи їхнього обміну, на жаль, вкрай розмиті.
Полонені
Євген Ставцев, 1985 р. н.
За свободу 40-річного Євгена бореться його батько – київський лікар Юрій Ставцев. Відомо, що рф відмовляються вносити чоловіка у списки на обмін.
Зазначимо, що інформація про стан Євгена з’явилася у мережі у 2022 році або раніше. На жаль, є всі підстави припускати, що наразі його здоров’я погіршилося.
Те саме стосується й більшості інших українців, які потрапили в полон до повномасштабного вторгнення.
Станіслав Боранов, 1986 р. н.
На волі його чекає мати. Як і батько Євгена Ставцева, жінка веде Facebook-сторінку, присвячену сину.
Сергій Куріс, 1972 р. н.
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив громадянина Сергія Куріса до 16 років колонії суворого режиму за звинуваченням у шпигунстві, проходженні навчання для терористичної діяльності та участі у терористичній спільноті (станом на 2024 рік).
Сергій Мазуров, 1977 р. н.
Олег Таран, 1984 р. н.
Сергій Хараберюш, 1982 р. н.
Дмитро Хараберюш, 1985 р. н.
Світлана Довгаль, 1973 р. н.
Росіяни звинуватили Світлану у “шпіонажі”.
Наталія Власова, 1981 р. н.
За наявною інформацією, Наталію засудили до 18 років позбавлення волі у грудні 2024 року. Її визнали винною в участі у терористичній організації, шпіонажі, замаху на життя співробітника правоохоронних органів (імовірно, Василя Євдокимова, так званого голови “Центру спеціальних операцій МГБ ДНР”).
А також – незаконному зберіганні зброї, незаконному перетину кордону рф, підробці паспорта й навчанні з метою здійснення терористичної діяльності.
Всі ці українці пережили нелюдські тортури, зокрема побиття, завдання тілесних ушкоджень колючо-ріжучими предметами й катування електричним струмом. Деякі – сексуалізоване насильство.
Умови утримання катастрофічні. У камерах панує антисанітарія, відсутнє нормальне харчування та медична допомога.
Майже кожен із них пройшов знущання у так званому концентраційному таборі в Донецьку “Ізоляція”. До 2019 року він вважався “таємним”, допоки напередодні 2020-го не обміняли людей, які пройшли його.
Наголосимо, що люди, історії яких викладено вище – лише краплі в кривавому морі російського полону. Їх набагато більше.
Але розголос – це сила. Тож не даймо світу забути про українських полонених в росії та на території тимчасово окупованих Луганщини, Донеччини й інших!
Найбільший обмін між Україною та рф, у який включили цивільних, відбувся 14 серпня 2025 року.
Раніше ми писали, що у Києві відбувся благодійний захід для військових за участю робота (Відео).