Роковини найжахливішої катастрофи у світі: в головній лікарні Дніпра провели медогляд для чорнобильців (Відео)
Напередодні роковин аварії на Чорнобильській атомній електростанції до головної лікарні Дніпра запросили ліквідаторів катастрофи. За цей час кількість ветеранів-чорнобильців у регіоні скоротилася вдвічі, а їхні медичні потреби стали складнішими.
Про це розповідає Телеканал D1.
Зараз увага суспільства прикута до сучасної війни. Через це про героїв минулого століття згадують рідше. Проте радіація продовжує забирати життя навіть через 40 років.
Володимиру у 86-му році було лише 29. Майстер спорту з важкої атлетики. Він звик до надзвичайних навантажень. Проте радіація виявилася сильнішою за будь-які м’язи. Його підрозділ забезпечував зв’язок безпосередньо на атомній станції. Чоловік і досі згадує порожнє села біля Чорнобильської атомної електростанції.
«Найбільшим потрясінням стала мертва тиша у Прип’яті. Коли я проходив біля цього дитячого садочка і там хаотично були розкидані дитячі іграшки, ліжечка… Наскільки я був витривалий, але комок став і ми з колегою на якийсь певний час просто завмерли. Ми друг другу нічого не говорили, ми друг друга розуміли, наскільки це страшно. Як склалася доля цих дітей, теж невідомо», – згадує Володимир.
Зі станції його вивезли лише 2 грудня. На той момент чоловік уже не міг самостійно рухатися. Реального захисту ліквідатори не мали. Поки колеги на даху працювали у свинцевих фартухах, зв’язківці носили лише білі комбінезони та марлеві пов’язки, які майже не захищали від опромінення. Далі на чоловіка чекало лікування протягом восьми місяців у Київському інституті та роки важкої реабілітації.
Для багатьох родин Чорнобиль став трагічною історією. Душевні рани не загоїлися і через 40 років. Валентина прийшла на зустріч із фотокарткою свого чоловіка. Він також працював у самому епіцентрі, будував дороги до станції, там і отримав дозу радіації, що стала для нього смертельною.
Попри хвороби пара прожила разом 20 років. Валентина працювала лікарем і сама доглядала за чоловіком, коли у нього почали з’являтися перші наслідки від перебування у Чорнобилі.
Коханого Валентини не стало 20 років тому, але жінка досі пам’ятає кожну деталь їхньої історії. Тепер вона приходить на такі зустрічі, щоб зберегти пам’ять про його невидимий подвиг.
“Таких родин в області тисяч. Хтось і досі бореться за життя у лікарняних палатах, а за когось приходять згадувати рідні. За війною ми трохи забули про інших. Ну, не забули, але трохи якби менше пам’ятаємо, менше приділяємо уваги іншим героям, які 40 років тому ліквідували страшну трагедію, страшну аварію. І та той невидимий ворог, на відміну від цього видимого ворога, забрав тоді дуже багато життів і він продовжує їх забирати вже 40 років”, – каже Юрій Сребець, заступник медичного директора з хірургії
Сьогодні на обліку в області залишається трохи більше 8 000 ліквідаторів. Це вдвічі менше, ніж було у 80-х. З роками хвороби лише накопичуються, тому медична допомога має бути своєчасною. Лікарі головної госпітальної бази Дніпропетровщини роблять все заради порятунку тих, хто зумів приборкати мирний атом 40 років тому.
Каміла Полосенко, Віталій Шалдов, Новини D1
Раніше Телеканал D1 розповідав, що у Дніпрі рятують водія швидкої з Нікопольщини, який став мішенню для російського дрона, коли їхав на мотоциклі.