Про відмінності кПТСР від ПТСР, симптоми, лікування та підтримку близьких: лікарка-психіатр Анастасія Букреєва на D1
ПТСР та кПТСР. Що це за діагнози, чим вони відрізняються і як допомогти близьким з психологічними травмами? Ключові симптоми та ефективні техніки самодопомоги при нападах тривоги.
Про це у телемарафоні «Простір свободи» на Телеканалі D1 розповідає лікарка-психіатр Анастасія Букреєва.
Про ключові симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та відмінності комплексного кПТСР, як окремої категорії і відтермінований прояв травми через місяці чи роки, специфіку флешбеків та емоційних станів. А також відмінності у перебігу розладу серед військовослужбовців і цивільних.
Крім цього лікарка надає рекомендації щодо правильного спілкування з людьми у стані загострення, правил поведінки для рідних та ділиться ефективними техніками заземлення і самодопомоги при нападах тривоги.
«кПТСР – це достатньо новий діагноз. Він з’являється в міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду. Наразі в Україні досі діє міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду. І наразі лікарі користуються саме цим переглядом. Але ми поступово з 2022 року переходимо вже на 11-й. Нам дано час, нам дано простір, але це поступово відбувається. Комплексний ПТСР раніше класифікували або як ПТСР, або дуже часто ці пацієнти потрапляли під такий діагноз, як межовий розлад особистості. Це було не зовсім вірно. Зараз трішки тенденції змінюються, психіатрія розвивається, тому і підходи теж змінюються до діагностики та лікування таких розладів. кПТСР – це теж психічний розлад, який розвивається після травматичних подій, але частіше за все це є такі повторювані травматичні події. Тобто це не одна, не дві, а повторювані травматичні події. Плюс вона має свої характеристики, всі ось ці симптоми, які характерні для ПТСР. І плюс додаються ще три симптоми. Перше – це порушення емоційної регуляції. Сюди ми можемо віднести, наприклад, імпульсивність, агресивність, роздратованість. Ось такі емоції яскраві дуже, що заважають життю. Друге – це порушення відношення до себе. З’являються такі думки: “Я поганий, я нікчема». Все таке в негативному забарвленні. І ось ці думки, вони є такими фоновими, постійними, нагнітаючими і дуже часто можуть привозити до депресивних епізодів. І третє – це порушення соціальної взаємодії – важкувато контактувати з іншими людьми. Дуже часто люди стають більш самотніми, не хочуть спілкуватись, уникають контактів з іншими», – каже лікарка-психіатр Анастасія Букреєва.
Раніше Телеканал D1 розповідав про реабілітація після важких поранень: унікальна колаборація БФ «Шлях до здоров’я» з медцентром у Слобожанському.