Про творчу місію, сенс дописів та важливість гумору: Гамлет Зіньківський на D1

Художник Гамлет Зіньківський доєднався до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про псевдонім. 

Мій друг сказав “быть или не быть — не вопрос”, точно бути, точно малювати. Гамлет Харківський — я коли малював на Західній Україні, в Бердянську чи Маріуполі підписувався саме так. І це стало таким мистецьким “погонялом”.

Про творчість. 

16 років роботи. Вони з’являються і знищуються. В Харкові більше сотні, в Дніпрі я зробив найкращу роботу — на гаражному кооперативі, який розмалював весь. І власники гаражів дивувалися, але поставилися з розумінням. Є величезна зараз потреба у малюванні на якихось артефактах. Тубус, крило ракети — розмалювати та допомогти військовим, продавши на аукціоні. 

Про дописи. 

“У сонця вчусь не виграти” — цей допис зроблено влітку минулого року. Тоді всі надіялися, що ось ось війна закінчиться. І мені захотілося всіх підтримати. Щоб вони горіли і не вигорали.

Про першу роботу. 

Я зробив першу роботу взагалі не знаючи, що існує стріт-арт. Я навчався, в мене був малюночок, який я намалював на сірому паркані. І коли він практично вигорів у 2016 році, я його оновив.

Про колористику. 

Я більше 10 років не використовую колір. Для мене краса не в кольорах. Мені хочеться, щоб людина не відволікалася на зовнішню красу. Мені подобається, коли біля моїх робіт зупиняються і думають.

Про Львів.

Тут купа місць, де можна намалювати. І, насправді, тут багато малюють. Але інша річ, коли ти малюєш в Ізюмі, і люди несуть тобі пиріжки і дякують, що щось змінилось. 

Про власну марку. 

Це була серія, три марки, перша — присвячена Ізюму. Супер пошкоджений пішохідний міст. Орки били в одне місце, щоб все рухнуло. І я там зробив напис: “надламані, але незламні”. І дуже багато людей мені подякували за це. Сказали, що це їх надихає. Іноді достатньо просто влучного напису. І ще одна — я взяв радянську табличку “вніманіє, опасноє мєсто”, і я зафарбував напис “вніманіє” і написав “Харків”. Третя — це каска з написом “окупант втратив голову від краси моєї землі”. Треба іноді трошки глобальніше дивитися на речі. Мемотворчіть — це жесть, я у захваті. В мені іноді також трошки мемна творчість, та така, специфічна.  

Побажання українцям. 

Я в 2022 році в Харкові бачив, як на літній майданчик повертаються люди і п’ють коктейлі. Були вибухи, ніхто не сховався. Це неправильно. Але — ми сильніші за смерть. І треба знаходити можливість сміятись. Це дає сили.