Про початок кар’єри, творчість під час війни та віру в краще: BUNTARKA на D1 

Співачка BUNTARKA доєдналася до спілкування у програмі ЧАС БЛОГЕРА на D1.

Про кар’єру.

Це все зі мною змалечку. Я всюди хотіла співати. Моя бабуся та дідусь музиканти, вони запропонували мені піти в музичну школу. У 14 років я написала свою першу пісню “Немає нас”. В той момент пішла з життя моя однокласниця, і всі свої переживання та емоції я направила в творче русло. Я завжди щось емоційно вношу в свої пісні. Без емоцій мені не пишеться. 

Про 24 лютого 2022 року. 

Спочатку мені не вірилося. Я прокинулася від сирен поліції. Побачила багато пропущених викликів, і тут дзвонить тато і каже, що війна почалася. А я мала йти в зал. Я туди телефоную, і вони мені говорять, ні, ми зачинені, війна. Взагалі, перший день здавався мені страшним сном, і я чекала, що він закінчиться. 

Про творчість під час війни. 

Перші три місяці був такий стан, що нічого не хотілося робити. Перший тиждень я спала в одягу. Далі взагалі, майже не спала. А за два-три місяці я взяла себе в руки та зрозуміла, що треба робити все можливе. І я включилася в творчість.

Про переїзд в Америку. 

Я ще не поверталася в Україну, поки я не можу виїхати з Америки, бо поїхала сюди не по візі, а по програмі для українців, і поки я не отримаю документів, то не можу виїхати, бо не зможу повернутися. Я кожного дня тримаю зв’язок з рідними, всім телефоную зранку, і потім вже йду робити свої справи. Близькі кажуть — тримайся, якщо ти зможеш допомогти собі, ти зможеш допомогти іншим. З моменту, коли почалася війна, ми ще більше почали цінувати одне одного. Вони на позитиві, вони вірять в найкраще. І так воно і буде. Я тут наразі навчаюсь і працюю. 

Про плани на майбутнє. 

У мене великі плани. Протягом життя я розпочинала це діло, але не йшла до кінця. Зараз я налаштована інакше, у мене велика ціль, і я хочу, щоб моя музика лікувала душі і підіймала настрій людям. Посил моїх пісень — бути сміливим, не звертати увагу на тих, хто в тебе не вірить. Потрібно знати, що є люди, які з тобою, які тебе розуміють, і я хочу показати своїми піснями, що я з кожною людиною, я поруч.

Про псевдонім.

Дуже довго я не могла вибрати псевдонім. Бо це ж на все життя. І одного разу на студії мені сказали — ну ти і бунтарка, все розносиш. І я переспала з цією думкою і обрала цей псевдонім. І тут бунт не проти, тут бунтувати за — за все хороше. 

Про українську творчість. 

Зараз Україна всюди. Я можу це бачити на власні очі. І я дякую нашим артистам, нашим новим талантам, кожному, хто популяризує Україну. Це дуже важливо.

Побажання українцям.

Хоробрості не буду бажати, вона в нас є. Я хочу побажати віри і терпіння. Я впевнена, що ще трошечки, і весь цей жах закінчиться. Коли ти віриш — ти знаєш, що скоро прийде кінець всьому. Тому, ми тримаємося і віримо у все найкраще.