Підсумки “Тисячовесни”: держава та меценати виділили майже 6 млрд гривень на підтримку української культури (Відео)

В Києві підбили підсумки «Тисячовесни» – кількамільярдної президентської програми на підтримку української культури. Серед її пріоритетів творення національного продукту у сфері театру, кіно, музики, мультимедіа та загалом допомога представникам креативного середовища. Чому попри війну державі варто вкладати кошти в культуру та які підводні камені мистецького конкурсу?

Про це дивиться у ексклюзивному матеріалі Телеканалу D1.

В Івано-Франківську пройшов фінальний етап президентського конкурсу «Тисячовесна». Він викликав справжній ажіотаж у креативних середовищах України. 

“Коли ми відкрили подачу заявок в квітні, ми переживали, що люди не будуть подаватися, оскільки війна, оскільки інші плани, оскільки складна весна з обстрілами. Але коли ми отримали 2 634 заявки на більше ніж 15 мільярдів гривень, ми зрозуміли, що держава готова продовжувати творити. В креативної спільноти, в культурної спільноти є проекти, є бажання, є можливості. І, звичайно ж, прикро було бачити, як з кожним моментом відбору сума заявок, вірніше, кількість заявок зменшується. 1 227 заявок прийшло у пітчинг, із них 680 було відібрано до фінансування. Порівняєте ще раз дві цифри, 1 227 команд, трошки менше, не всі доїхали, приїхали в Івано-Франківськ пітчитися, і 680 перемогло. З проєктів, які перемогли, державної підтримки виділено на 3 мільярди 630 мільйонів гривень, а кошти, які залучені нашим креативним сектором як співфінансування, я це загально називаю меценатство, становлять 2 мільярди 370 мільйонів гривень. Тобто міжнародні фонди, приватний бізнес, які ініціювали співфінансування до проєктів, які перемогли, це також гроші, залучені в нашу економіку, в нашу культурну спільноту. І це, насправді, величезний результат, тому що ми залучили коштів навіть більше, ніж держава виділила у бюджеті”, – розповіла міністр культури Тетяна Бережна.

Серед проєктів-переможців 136 — це дебюти. Тема захисту України є провідною для 229 проєктів. Найбільше їх серед ігрового художнього кіно. Фінансування розділять держава та меценати. Власне державну допомогу досформують західні партнери, які також підтримують «Тисячовесну», кажуть організатори конкурсу.

Попри оптимізм організаторів, митці ще не знають коли саме отримають живі кошти на втілення схвалених ідей. А сам принцип відборупроєктів «Тисячовесни» критично оцінив депутат із профільного парламентського комітету Микола Княжицький.

“Ми маємо подумати зараз, як вижити культурним інституціям, тоді коли взагалі вони не будуть фінансуватися? І подумаємо, чи не зробили ми помилку вже за результатом. В 2019 році було 50 фільмів знято, тут заплановано 90. А яка буде їхня якість? Якщо їх експерти між собою розподілили? А які були критерії? Це недорогі продукти, чи це дорогі продукти? А це важливо, бо якісний продукт, ти можеш багато зняти продуктів, розподілити кошти на багато дешевих продуктів, а вони, їх не буде де показувати. Через цей дефіцит коштів навіть учасникам програм в УКФ зараз не виплачують кошти. І це теж несправедливо, бо люди там виграли, а гроші їм не платять. А тут ми бігом їх розпишемо, а ті, хто переміг, це такі самі громадяни”, – зазначив Микола Княжицький.

До 70% українців у тій чи іншій мірі залежні від іноземного, переважно російського контенту. Тому так важливо попри війну дати стимул українським митцям на нові проєкти, наголошує голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

“Є приклад, я на нього давно дивився, ще до появи «Тисячовесни». Це, звісно, приклад Великої Британії під час Другої світової війни. Велика Британія, яка діяла і жила в умовах не те, що браку грошей, вони йшли там на великі величезні заборгованості і емісії і так далі. В умовах браку ресурсів, люди жили на картковій системі. Вони знайшли можливість фінансувати на той момент кіно, яке було головним, безумовно. Профінансували, якщо там відкинути те, що було знято до вересня 39-го року, то десь виходить там 320-340, 320-340 стрічок. Фінансувалося це все через Міністерство інформації, по суті через Міністерство пропаганди. І бюджети в 42-му, наприклад, і 43-му роках, коли Британії було дуже важко, дуже важко, складали, приблизно, навколо 200 млн фунтів на теперішні гроші. Це великі гроші. Величезні гроші. Але успіх у програми був неймовірний”, – каже Микита Потураєв.

Леонтій Носенко, Олександр Клименко, київське бюро телеканалу D1.

Раніше Телеканал D1 розповідав, як стартував 109-й сезон у Дніпровському театрі ім. Тараса Шевченка.