ДніпроСуспільство

Павло Зібров: «Москалів не пускають в цивілізований світ, а Україна — всюди на перших шпальтах»

Народний артист України, співак і композитор Павло Зібров доєднався до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про перші дні війни.

Я був дома, під Києвом. Мене розбудила дружина і сказала — війна. Я відповів — не шуткуй, я буду спати. Перевернувся, та чую гуркіт, гвинтокрили літають над селом. Ми включили телевізор, почали всім дзвонити та зрозуміли — почалась війна. Поряд з нами була військова частина, було нам не легко. Через два тижні ми виїхали на Буковину, до наших друзів. Зустрічалися там з переселенцями, нашими хлопцями. Що може дати артист, якому трошки більше за 60 років? Свою лєпту — творити, співати, писати пісні. Підтримуємо народ України.

Про рідний будинок та сади.

Сумую дуже за своїми садами. Зараз від нього відірвався, та там син, донька. Саме головне — руки прикладати, і буде все рости.

Про пісню, на яку чекають мільйони.

Хотів би презентувати пісню «Я так хочу додому». Позавчора зробили прем’єру, і я бачив, як підспівували та плакали. Бо всі хочуть додому. У когось навіть немає куди повертатися, бо розбомбили будинки. Але всі хочуть додому. Я писав цю пісню, і плакав. Хоча мужик. І дружина моя, Марина, плакала, уявляєте? Ця пісня дуже потрібна. Взагалі мистецтво дуже потрібне. Має бути духовна розрада. Це налаштовує народ на життєвий лад.

Про Україну.

Цей гад, путін, ще сильніше об’єднав українців. Зараз на нас дивиться Європа і бачить — ми справді європейська держава. І в НАТО нас мають прийняти, бо наша армія — одна з найвеличніших армій в світі.

Про зірок.

Нема для мене такої, як Повалій, яка вона народна, треба зняти це звання. Дорослі люди, вибрали свій шлях з росією — хай йдуть туди і там народних отримують.

Про українську творчість та Україну після перемоги.

Розквіт, це однозначно. Народ повірив, в українських співаків, артистів, кінематограф. Раніше хтось там орієнтувався на росію, та тепер Україну знають в усьому світі. Україна зараз всюди на перших шпальтах, а москалів не пускають в цивілізований світ. Я бажаю скоріше парад перемоги на Хрещатику. І нові каштани посадіть на Хрещатику. І я мрію написати нову пісню про перемогу. І щоб Україна була з Кримом і Донбасом. Нашу землю не віддамо нікому.



Back to top button