ДніпроСуспільство

Наша переможна весна вже наближається: MILA NITICH на D1

Співачка MILA NITICH доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про новий трек “Небокрай” та натхнення писати.

Перший місяць війни був повністю викинутий із життя українців, бо всі були в глибокому шоці, ніхто не знав, що буде далі, що робити. Перші трі тижні у мене ні бажання, ні можливості творити не було. Я виїхала з Ірпеня в перший день. Був шок. Але наприкінці березня виникло бажання щось зробити, щоб підтримати свій народ і себе і тому числі. З’явилася ця пісня 8 року тому, мабуть, вона просто чекала свого часу. І “Небокрай” має велику символічність, бо фраза “дай прокинутись всім від сну” отримала інший сенс. В прямому і переносному сенсі нам потрібно було прокинутися від сну, у якому ми жили стільки років. Пісня з’явилася ще весною, але зайняла багато часу підготовка, зйомки кліпу, і зараз ми запустили цю пісню. Українська аудиторія виросла зараз на 300%, українська музика буде почута.

Про благодійні концерти.

Навесні та літом було багато благодійних виступів по збору коштів у Польщі, ми закупили дві автівки швидкої допомоги, буда допомога і гуманітаркою. Зараз у Польщі трошечки менше стало, але в той період їх було дуже багато, і я дуже рада, що змогла взяти у них участь, зробити щось корисне для наших хлопців та дівчат. Зараз благодійні концерти відбуваються вже тут, в Україні, і буквально кілька тижнів тому був у Винніці благодійний аукціон. Ми зібрали 89 тисяч на самому аукціоні, та на онлайн лотереї зібрали 220 тисяч. Ми три автівки закупили хлопцям на передову.

Про плани на переможну пісню.

Є в мене така пісня, дуже переможна, “Наша весна”, але вона вийшла два роки тому, мені здається, на неї б я відзняла кліп. Нашу весну цього року у нас вкрали. Але я точно знаю, що наша переможна весна вже наближається і вона обов’язково буде. Ця пісня чекає свого часу. Тому, через одну пісню буде наша переможна, а наступна моя пісня буде про кохання.

Про сьогодення та настрої.

У Києві настрої різні. У мене є найближча подруга, яка живе на Софіївській Борщагівці, і там дуже складна ситуація, у них маленький хлопчик і вони більше 3 тижнів практично цілодобово без світла. А разом зі світлом у них відключається і тепло, і вода. У центрі ситуація трохи краща, відключається світло менше. Але воно всеодно відключається. Мама моя сидить цілодобово без світла у Хмельницькій області, за вчорашній день їм включили світло на три години. Але там краща ситуація з водою, бо є криниця, є тепло в хаті від груби, є камін, тому, ситуація трошечки краща. Мені подобається дається, що ця війна зробила нас сильнішими в рази. Після цього нічого не страшно. Наша зараз задача — вижити, стати вільними та щасливими. Нам треба звільнити свої території від оркогвардії, яку треба вигнати раз і назавжди. І по периметру країни вибудувати стіни, щоб наш сусід нездоровий ніколи не зміг ткнути сюди носом.



Back to top button