На Дніпропетровщині росте дуже схожа на кріп рослина, яка викликає опіки та сліпоту (ФОТО)

У Дніпропетровській області серед буйної зелені та польових квітів можна зустріти дуже небезпечну рослину — борщівник.

Про це повідомляє Телеканал D1.

Що це за рослина:

Борщівник Сосновського — небезпечна отруйна рослина, завезена з Кавказу до України у 1950-х роках. Її почали вирощувати за наказом Сталіна як кормову культуру для худоби. Проте експеримент провалився: тварини відмовлялись її їсти, а молоко набувало гіркого присмаку. Вирощування швидко припинили, але борщівник уже встиг вийти з-під контролю й поширитися в дику природу.

Сьогодні ця агресивна рослина охоплює майже всю територію України. Вона легко приживається на луках, узбіччях доріг, берегах річок, полях і лісосмугах — скрізь, де вологий і добре освітлений ґрунт. Не боїться ані морозів, ані спеки. Може сягати до шести метрів у висоту, утворюючи щільні, непрохідні зарості.

Борщівник Сосновського цвіте переважно з червня до серпня, хоча деякі рослини зберігають суцвіття й до вересня. Найнебезпечніший період — липень-серпень, коли масове цвітіння перетворює рослину на справжню загрозу через великі, щедрі на сік суцвіття. Одна рослина здатна дати десятки тисяч насінин, які розносяться вітром, водою та транспортом. Борщівник швидко захоплює нові території, витісняючи місцеву флору і руйнуючи природні екосистеми.

Як виглядає борщівник та чим небезпечна:

На вигляд борщівник може здаватися привабливим: високе стебло, велике розлоге листя та білі парасолькоподібні квіткові шапки створюють ілюзію декоративності. Під час цвітіння рослина схожа на гігантський кріп. Але ця краса — оманлива.

Сік борщівника містить фуранокумарини — небезпечні сполуки, які різко підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання. Навіть незначний контакт із соком у поєднанні з сонячним світлом може спричинити важкі опіки, подібні до хімічних. Часто виникають додаткові симптоми: підвищення температури тіла, свербіж, озноб, алергічні реакції.

Спочатку з’являється почервоніння, свербіж і відчуття печіння. Потім — болючі водянисті пухирі, які можуть досягати значних розмірів. Процес загоєння тривалий, болісний і небезпечний ускладненнями, зокрема інфікуванням ран. На шкірі нерідко залишаються темні пігментні плями, рубці або ділянки депігментації, які можуть не зникати роками — або навіть залишитися на все життя.

Особливо небезпечне потрапляння соку борщівника в очі — воно може спричинити тимчасову втрату зору або, у крайніх випадках, повну сліпоту. Крім цього небезпечним є також пилок борщівника, він викликає нудоту, задуху та інколи навіть асфіксію.

При опіках борщівником потрібно:

1. Видалення соку. Обережно зніміть сік рослини з ураженої ділянки шкіри за допомогою паперової серветки, уникаючи його розповсюдження.
2. Промивання шкіри. Ретельно промийте уражену ділянку холодною водою з милом або розчином соди. Якщо мила чи соди немає, використовуйте чисту воду.
3. Захист від сонця. Уникайте потрапляння сонячного світла на уражену ділянку шкіри протягом кількох днів, оскільки ультрафіолетове випромінювання активує фуранокумарини, що може погіршити стан шкіри.
4. Обробка шкіри. Після промивання можна нанести на уражену ділянку протиопікові засоби, такі як пантенол або цинкова мазь.

Після контакту з борщівником не слід розтирати уражену ділянку, проколювати пухирі, використовувати агресивні засоби, перебувати на сонці. У разі погіршення стану, звернуться до лікаря.

Як боротися зі шкідливою рослиною: 

В Україні досі не існує жодної державної програми з боротьби з борщівником Сосновського. Його поширення ніяк не контролюється на законодавчому рівні, а вся відповідальність за знищення рослини покладена на власників, користувачів та орендарів земельних ділянок. При цьому борщівник не входить до переліку регульованих шкідливих організмів.

Знищення цієї агресивної рослини — тривалий і дорогий процес. Навіть після зрізання борщівника його насіння може зберігати життєздатність у ґрунті до 7–10 років, що суттєво ускладнює боротьбу.

Щоб позбутися борщівника, потрібно діяти системно. Рослину слід викошувати тричі на сезон — до моменту дозрівання насіння, залишаючи основне стебло заввишки не менше 10 см. Особливу увагу варто приділяти суцвіттям: «шапки» необхідно скошувати ще до зав’язування плодів або знищувати шляхом спалення.

«Найкращий ефект отримують тоді, коли при формуванні першої розетки листя, рослину оброблюють препаратами, що містять діючу речовину гліфосат. Якщо боротися з рослиною, коли вона вже виросла, то краще її скосити. Далі треба гербіцидом обробити листя, що залишилось, і додатково залити розчин препарату в порожнисту трубку стебла», — розповідає Віталій Жосан з управління фітосанітарної безпеки.

Раніше ми писали, що у Дніпрі з понеділка відключатимуть воду у приватному секторі.