На Дніпропетровщині археологи розкопують старовинний козацький монастир (Фото)

Біля Нехворощанського монастиря, що на межі Дніпропетровської та Полтавської областей, триває археологічна експедиція.

Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на обласну раду.

В розкопках беруть участь науковці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького, викладачі історичного факультету національного університету ім. Олеся Гончара, а також студенти кількох вишів Дніпра.

Дослідники одночасно вивчають кілька шарів – від неоліту й доби пізньої бронзи до XVII-XIX століть.

Вже встигли відшукати крем’яні знаряддя, козацьку шпору, пряжку від взуття, уламки посуду та рідкісні монети XVIII століття, зокрема чотири копійки-лівонез. Науковці також відтворюють фортифікаційну систему монастиря: вали, рови та брами.

Попереду ще пошук фундаментів двох церков і господарських споруд. Усі результати передадуть до Інституту археології України
Експедиція триватиме місяць, протягом двох тижнів працюватимуть студенти. Дослідження офіційно погоджені на національному рівні. Усі знахідки будуть подані у звітність до інституту археології.

Що відомо про монастир?

Монастир заснований водночас із містечком Нехворощею, що його заснували втікачі із Поділля. Розташовувався на лівому березі Орелі на землях Орільської паланки Вольностей Війська Запорозького Низового, підлягав юрисдикції січового храму Покрови Пресвятої Богородиці. З цих причин називався також «Військовим» та «Заорільським».

Наприкінці XVII ст. був зруйнований під час нападу татар. Соборний Успенський храм згорів, після чого існувала лише невелика каплиця.

Монастир був відновлений 1714 року. Через деякий час до монастиря було перенесено Миколаївську церкву з одного з островів біля Царичанки. Пізніше було збудовано нову тризрубну однобанну Успенську церкву, а також келії для монахів.

Монастирем опікувався Кіш Війська Запорозького, ченцями ставали відставні козаки-запорожці. Монастир вважався військовим і мав повинності на користь Війська Запорозького. У монастирі були шпиталь, козацький цвинтар, на якому був похований кошовий отаман 1747 року Павло Козелецький.

Під час спорудження Української оборонної лінії за 1734—1739 роки монастир був оточений фортифікаційними спорудами.

Від 1780 року у монастирі знаходилося Катеринославське духовне управління.

Ліквідований 1799 року.

До нинішнього часу збереглися земляні вали та кладовище, останні поховання на якому датовані 1942 роком.

Раніше Телеканал D1 повідомляв, що у Дніпрі гончар побудував найбільшу в країні дров’яну піч.