ДніпроСуспільство

Ми мусимо вийти переможцями і піти відбудовувати країну: Оксана Восканян на D1

Акторка, креативна продюсерка проєкту «Зірковий шлях» Оксана Восканян доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про 24 лютого.

Було передчуття. Чоловік напередодні сказав, що щось буде, поїхав заправляти машину. А я вперто не хотіла вірити. Я спокійно працювала, не збирала валізку. Але прокинулася від вибухів. Ми з дітьми перші 10 днів просиділи в Києві в підвалі. Зневіри не було, була гордість, що ми всі об’єдналися. І треба продовжувати вірити в ЗСУ, вірити в себе, і ми незабаром обов’язково переможемо.

Про благодійний аукціон act_lots.

Зібралися актори нашої країни, щоб зібрати гроші на 5 карет швидкої допомоги. Я думала, чим я можу бути корисною. І я зараз знайшла свою нішу та місію — допомагати людям заговорити українською, тому продумала для себе лот — експрес урок української мови. Я вирішила вивалити на людину все, що знаю та вмію. Мені здалося, що на часі зараз такий лот і є нагода долучитися до хорошої справи. Нам треба рухатися далі та наближати нашу перемогу.

Про колег, які мовчать.

Мені просто їх шкода. Зрозуміло, що спочатку буда хвиля ненависті. В мене є переконання, що росію чекає занепад. Але є шкода, а ще хочеться сказати — ну що ж поробиш. Нам пора йти своїм шляхом, а вони нехай роблять що хочуть.

Про майбутні покоління.

Те, що вони натворили — не піддається ніякому аналізу. Така жорстокість українцям не притаманна. Та це вже було, в 30х роках було… Це було весь час. Нам головне тепер не схибити, не забути, берегти своє. Нам не можна забувати, і це не пафосні слова. Можливо, прийде час, коли ми скажемо — о, щось у вас хороше з’явилося на росії. Можливо. Але зараз нам треба максимально дистанціюватися.

Про мову.

Це мега актуальне питання. До 24 лютого навіть у нас на проєкті ми вели тиху боротьбу за українізацію. Але це було складно. Було всеодно багато російськомовного контенту. Сталося 24 лютого. Росія показала яка вона. І вона зробила нам послугу — коли людям захотілося відмовитися від мови тих людей, які нас знищують. Зараз на українському мову великий запит, і це круто. Але коли я бачу, як важко людям відірвати мову від себе, то я хочу їм допомогти. Я сама деколи пропускаю якісь слова, і сама себе вишкалюю. Це процес. У нас жива мова, там вчитися щодня і неперевчитися. Головне — не агресувати в їх бік, бо людина закривається. Слід методично, ввічливо пояснювати. І я не роблю зауважень людям, я не кажу — давай розмовляй українською. Я просто сама нею розмовляю. Я ніби всім своїм життям намагаюся вплинути. А агресією нічого не досягти. Подивіться на росію і все буде зрозуміло.

 



Back to top button