ДніпроСуспільство

Мене врятували українські лікарі, вони – Боги: Євгенія Дудка на D1

Прес-офіцер Головного управління ДСНС в Дніпропетровській області Євгенія Дудка доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про самопочуття.

До реабілітації мені ще дуже довго, я поки на лікуванні. Мої рани ще не загоїлися, потрібен час. У Німеччині сходяться до того, щоб тіло самолікувалося, тож ми чекаємо того часу, щоб можна було щось робити, операційні втручання і все інше. Та я дуже хочу, щоб моя реабілітація проходила в Україні. Краще України країни немає. У всіх сенсах.

Про різницю у лікуванні в Німеччині та Україні.

Різниця є. Але якби нашим лікарям та нашим лікарням ті прилади, які тут, то ніхто б на зрівнявся. Одне діло, коли ти можеш зробити класне обстеження, а інше — коли лікар Бог. В Україні лікарі Боги.

Про власний приклад.

В мене минуло кілька місяців, поки я була прикута до ліжка, і ніхто не знав, буду я ходити, чи ні. Рашисти забрали моє життя, та я маю жити, а можу я жити тільки повноцінно, мене чекають на роботі… Я не маю бути ярмом на шиї, я маю бути здоровою… Приїхати здоровою та наповненою позитивною енергією… Мій чоловік в реанімації дуже довго говорив — це твої ноги, вони підкорюються тільки тобі, ти повинна ними володіти, ти станеш на ноги, ти підеш. І коли мене перевели у відділення, жіночка-фізіотерапевт поставила мене на ноги. Щодня у мене є нові подання перешкод, то сходинки, то коридор. Я хочу показати всім, що не варто опускати руки, яка б ситуація не була. Не має безвихідних ситуацій. Крім того, попереду перемога, і нам слід її зустріти цілими та здоровими. Нас ніхто не вб’є, якщо ми цього не захочемо. Нас ніхто не переможе, якщо ми цього не захочемо. Ми настільки міцна нація, нам потрібно лише трішечки мотивації, нам потрібно йти далі. І я хочу все своїм прикладом показати, бо мені дуже тяжко було, дуже тяжка реанімація була, 4 дні коми…

Про маленькі приємні несподіванки.

Мені мої друзі, у кого є діти, понадсилали гарні малюнки. Одна дівчинка намалювала мій портрет, вона побачила мене в інстаграмі, намалювала і передала. Мені не потрібні цінні подарунку, для мене листівочки — як Боже благословення. Багато хто мені і косметику передав, і для волосся, і для шкіри, і я дуже за це дякую. Коли повернуся, зберу всіх, буду всіх обіймати та цілувати.

Про візит Тіни Кароль.

Це було класно, в мене дух перехоплює. Говорять, що є доля, і я неї вірю. У Вайбері мені прийшла розсилка, що 12-го листопада вона виступатиме у Берліні. І мої руки взяли телефон і написали — приходьте до мене в гості. І тут через кілька годин у мене повідомлення від Тіни Кароль! Вона написала, що з радістю завітає і приїхала перед своїм концептом. Коли вона зайшла в палату, просто осліпила мене своєю добротою і сонячністю. Хочеться, щоб все добро, яке вона дає людям, повернулося до неї.



Back to top button