Справа в тому, що в мене немає дому

Маріуполь у вогні.

«Не можу забути, як місто палає», — починає свою розповідь про виживання Ганна, місцева жителька Маріуполя.
«Бачила, та сама не вірила, здавалося це кінець світу», — каже Ганна. Притиснувшись одне до одного її родина перечікувала бомбардування у сирому підвалі та молилася.
Їхні молитви були почуті… Всі з її родини вижили та вибрались з палаючого міста. Зараз Ганна неохоче згадує про ті місяці, але з теплом у серці говорить про маріупольців, які допомагали одне одному, і це допомогло їм вижити.

Back to top button