ДніпроСуспільство

Люся Кава: «Я донька України, я цим пишаюсь»

Співачка Люся Кава доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1 та презентувала пісню «Незламна».

Про створення пісні «Незламна».

Коли розпочалася війна ми були вдома, а на 10 день поїхали до Кам’янець-Подільського, бо в мене дитина, 2 рочки. Ми вже просто не витримували. Потім вирішили повертатися, і це було дуже тяжко. Страшно. Я їхала за кермом і почала плакати. А потім я сказала — чого я боюсь. Я їду додому. Я маю їхати впевнено, вірити в свою країну. І я почала наспівувати цю пісню. Я наспівувала: “Українка я, гордість це моя”. І мені стало набагато легше. Я почала посміхатися і співати далі. І відчула таку сміливість, яка затьмарила мій страх перед довгою дорогою. А позад мене сиділа моя мама і вона взяла диктофон та стала записувати. І весь цей шлях я співала. І коли ми приїхали до Києва, я зустрілася зі своїми товаришами, заспівала їм та побачила в них цю впевненість, яку відчув коли співала. Мені приємно, що багато людей мене підтримали. Це дуже приємно. Я розумію, що вже є відгук і він гарний. Я впевнена, ця пісня допоможе людям.

Про натхнення.

Я на сцені з дитинства, але я ніколи не писала пісень. А два роки тому, коли я народила сина, я почала писати. Мені було страшно, я в себе не вірили, і тільки після 8 пісні я показала все своїм близьким. До війни я писала веселі, радісні пісні. А у війну я написала дві пісні. І всі свої емоції — віддала в них. А пісня «Незламна» — там навіть натхнення не повинно бути, бо я писала все, як воно є. Я донька України, я цим пишаюсь. Мені дуже легко було писати музику й текст, бо я писала про себе, про свої емоції, про те, що відбувається.

Про зйомки кліпу.

Ми відзняли все дуже швидко — за п’ять годин, тому що через комендантську годину не було можливості затягувати зйомку. Навіть отримали дозвіл піднятись на невеличку висоту дроном та зняти з нього, адже основною ідеєю кліпу було показати красу наших земель. Головну роль у відео зіграв мій син Кір, який на відеозйомках почав демонструвати свій характер. Але це навпаки дуже органічно вписалось у кліп. Режисерка та авторка усіх ідей цього відео — я сама, тому все пройшло швидко та вдало.

Про виховання сина.

Раніше я вважала, як і всі мами, що для сина треба все краще — кращі гуртки, кращі книжки, краща їжа, бо ми всі хочемо зробити життя дитини казкою. А коди трапилась війна, я зрозуміла, що мій сину, як і інші діти України, став дорослим в один момент. Бо подекуди було не до нього, бувало, що ми щось робимо, я повертаюся, а він сам пішов і взяв водички попити, раніше такого не робив. Зараз ми робимо акцент на спокої, любові. Головне зараз для мене і моєї родини — спокій. Для дитини — ніяких новин.

Про Україну після перемоги.

Я гадаю, що всі бачать, як змінилися українці. Ми ще більше згуртувалися, стало ще більше теплоти. Всі почали спілкуватися з тими, з ким не спілкувалися 10-20 років! Зараз по-іншому дивишся на людей. Намагаєшся допомогти, чим можеш. І після перемоги все це буде помножуватися. І я відчуваю гордість. Велику, безмежну гордість за свою країну. Зараз можливо все, і після перемоги ми швидко відбудуємо країну, до якої ми йшли.



Back to top button