Крізь століття: історія першого державного українського театру у Дніпрі (Відео)
Сьогодні Міжнародний день театру. Перший державний український театр було відкрито 1918 року у Дніпрі. Тоді окремий указ підписав Гетьман Української Держави Павло Скоропадський. До повномасштабного вторгнення Росії, 100 річчя Театру Шевченка широко відзначили за ініціативою її генерального директора, художнього керівника, заслуженої артистки України Оксани Петровської.
Про це розповідає Телеканал D1.
Пропонуємо згадати, як це було і які історичні основи виникнення і розвитку Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка.
23 серпня 1918 року законом української держави засновано державний драматичний театр і вже восени прем’єрна вистава “Лісова пісня Лесі Українки”.
«Режисер, актори і певні там ще категорії співробітників театру ставали державними службовцями. Їх не можна було забирати в армію. Спеціально для театру створили школу режисерів, але на все це не шкодували грошей. Було прийнята постанова про виділення 300 чи 400 000 грн на дотацію. Це досить великі гроші», – розповідає Олександр Кучерук, директор київського музею Української революції 1917-21 років.
Скоропадський уважно стежив за роботою новоствореного державного театру. Справа у нього пішла надзвичайно вдало.
«Там був європейський репертуар. Мали ставитися багато п’єс, що їх ще ніколи у нас не грали. Окрім іншого, Ібсен, Гауптман і навіть Шекспір», – писав у своїх «Спогадах» Павло Скоропадський.
« Він би міг навіть не помічати ту культуру. Він був не в культурі. Він був військова людина. А гетьман побачив, що не буде театру, не буде музею, не буде бібліотеки – не буде культури, не буде України, не буде нації», – каже Оксана Петровська, Директор Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка.
Для Оксани Петровської гетьман не просто історична персона, а ще зачинатель великої театральної родини, до якої належить вона сама. Заслужена артистка України, директор того самого першого державного театру.
В різний час на сцені театру виступали такі майстри, як Лесь Курбас, Гнат Юра, Наталія Ужвій, Микола Садовський, Леонід Задніпровський, Лідія Кушкова.
Лідія Кушкова прийшла до театру 1963. Тоді Дніпропетровськ піддали агресивному зросійщиню. І лише в одному театрі за советських часів, театрі Шевченка, усі вистави українською. Це був вогник, який навертав збаламучених дніпрян до свого.
«Після «Майської ночі» одна жінка народному артисту України Маслюку, який грає голову в виставі, сказала: “Я так плакала!». «А чого ж ти, – каже, плакала?” «Не знаю. Коли пішли оті дружки, я наче щось згадала, щось таке в мені заворушилося, що я ж українка», – розповідає Лідія Кушкова-Шевченко, народна артистка України.
Хіба не цього прагнув його ясновельможність Павло Скоропадський?
Раніше Телеканал D1 розповідав, що у Дніпрі показали виставу, яка змушує глядача одночасно посміхнутися та замислитися.