Історія кладовищ у центрі Дніпра, які нині сховані під фасадами сучасних будівель (Фото)
У центрі Дніпра існувало кілька кладовищ, на місці яких наразі знаходяться стадіони або будівлі.
Про це повідомляє Телеканал D1.
Найдавніше кладовище у центрі Дніпра
У центрі Дніпра, на території сучасних вулиць Андрія Фабра, Набережної, Барикадної та Старокозацької, у 1743 році була заснована слобода Половиця. Тут мешкала приблизно тисяча людей.
Цвинтар Половиці вважається найдавнішим у центральній частині міста. Його розташування — схил пагорба за Довгою балкою. Про поховання стало відомо випадково — останки під час будівництва головного корпусу нинішньої «Дніпровської політехніки», а також біля пам’ятника Ломоносову в 1905 і 1914 роках. Тоді з землі дістали залишки трун зі скелетами козаків, фрагментами одягу та мідними й дерев’яними хрестиками.
Друге найстаріше кладовище
Цей цвинтар працював з 1794 по 1837 роки. Його територія займала сучасний проспект Нігояна, вулиці Щепкіна та вулицю Вірменської громади. Було воно неподалік сучасних вокзалів.
Перші поховання на цій ділянці почалися ще у 18 столітті, а назву свою носить завдяки основному фактору свого розвитку. Тут ховали працівників фабрик Катеринослава, які працюють із 1794 по 1837 роки. Причиною швидкого наповнення Чечелівського цвинтаря стала висока смертність серед працівників.
З 1860-х років цвинтар мав нову слободу – Чечелівка. Протягом наступних десятиліть район цвинтаря став інтенсивними темпами розвиватися і почав займати велику площу між новими вулицями міста. У період Світової війни тут стали ховати ще й військових через великі втрати серед захисників держави. В одному некрополі ховали союзних воїнів, а в другому – війська противників: німців та італійців.
Після війни цивільний цвинтар був ліквідований владою, а на його місці звели новий парк Калініна, який пережив непрості часи, але з 2000-х років почав поступово розвиватися та покращуватись.
Стадіони, збудовані на кістках
Наприкінці XVIII століття у Катеринославі заснували Головне кладовище. За 140 років існування тут поховали понад 100 тисяч осіб, зокрема й тодішнього губернатора Катеринослава Василя Васильовича Каховського.
Сьогодні ця територія вважається центром сучасного Дніпра — вона охоплює вулиці Херсонську, Світлову, Короленка та Костомарівську. Хоча на той час місто займало лише кілька кварталів, цвинтар був розташований на достатній відстані від забудови.
Від колись масштабного кладовища сьогодні не залишилося й сліду. У 1936 році більшовики знесли основну частину некрополя, збудувавши на його місці стадіон «Сталь», пізніше перейменований на «Металург». У 1966 році, коли звідси переїхала команда «Дніпро», на спортивній арені стали проводити уроки фізкультури для школярів сусідніх навчальних закладів. Потім тут працював ринок.
Згодом зникла й південна ділянка — її зайняли готель та спортивні об’єкти. У 2008 році на цій території з’явився сучасний стадіон — «Дніпро-Арена». За деякими даними, під час будівництва останньої було виявлено фундамент Воскресенської церкви, але детальнішої інформації немає. Також відомо, що робітники під час будівництва стадіону знаходили кришки трун та залишки склепів.
Севастопольський цвинтар
Севастопольське кладовище було розташоване на вулицях Сімферопольська, Героїв Крут та вулиці архітектора Олега Петрова. З моменту відкриття приблизно з 1850 року й аж до 1949 року, коли його офіційно закрили, тут встигли поховати учасників щонайменше чотирьох війн, жертв голодомору, звичайних мешканців міста та шановних катеринославців. На цвинтарі був похований Олександр Поль, поет Іван Манжура, історик Андріан Кащенко, військовий лікар Микола Пирогов. За даними українських істориків і краєзнавців, на цій території поховано понад сорок тисяч воїнів російсько-турецької війни, за іншими джерелами – не більше 10 тисяч осіб.
Після його закриття на території цвинтаря почали будувати будинки, а на місці частини цвинтаря зробили меморіальний парк. За словами місцевих старожилів, при будівництві своїх будинків і після рясних опадів вони знаходили у дворах людські кістки та труни, а в деякі навіть примудрялися використовувати надгробні пам’ятники з цвинтаря як тротуарну плитку для доріжок біля будинків.
Цвинтар у Парку Писаржевського
Великий зелений масив навпроти Писаржевського парку з 1917 року і до кінця 1950 років використовували як кладовище. Воно називалось Новий міський цвинтар.
Єдина могила, яка залишилася від старого некрополю — знаменитого дніпропетровського архітектора Олександра Красносільського, який ідеалізував фасади будівель ЦУМу, Дитячого світу, ПК імені Ілліча та інші. Його могилу також вирішили залишити, а родичам решти похованих було запропоновано перенести прах на відкритий тоді новий Запорізький цвинтар. На місці некрополя зараз парк.
Також від похованих тіл у Новому міському цвинтарі залишився великий військовий некрополь із понад 2 тисяч військ Червоної Армії, які загинули у боях під час Другої світової війни або від отриманих травм чи ран у період 1943-1946 років.
Історія цього цвинтаря як і вищезгаданих фактично стерта. Під сучасними фасадами, серед урбаністичних ландшафтів — тисячі забутих могил.
Новий міський цвинтар
Сучасна зелена зона парку Писаржевського приховує маловідому, але глибоко трагічну сторінку історії Дніпра. На початку XX століття саме тут було засновано Новий єврейський цвинтар — місце останнього спочинку для десятків тисяч євреїв, мешканців міста. Протягом десятиліть цей некрополь відігравав важливу роль у житті єврейської громади Дніпропетровська, доки не був офіційно закритий у 1960-х роках.
Серед похованих тут — видатний вчений, ректор тодішнього Гірничого інституту Лев Пісаржевський. Його могила — єдина, яку зберегли. Решту могил було знищено, а територію поступово перетворили на міський парк.
Проте історія не зникла повністю. Парк, а також прилеглі до нього будинки, магазини та об’єкти інфраструктури зведено просто на місці колишнього цвинтаря. Під час будівельних чи ремонтних робіт і досі знаходять людські останки — мовчазне нагадування про минуле, яке стерли з офіційних карт, але не з землі.
Раніше ми писали, що у місті на Дніпропетровщини з квартири, яку перетворили на сміттєзвалище, врятували 7 собак.