Хто стежить за дніпрянами через вуличні камери (Відео)

На 12-у кварталі у Дніпрі днями встановили 10 вуличних камер відеоспостереження. Міська влада запевняє: відтепер мешканці житлового масиву будуть почувати себе безпечніше. Та чи це дійсно так? Адже на початку повномасштабного вторгнення росіяни отримали доступ до відео з камер саме Дніпра, встановлених у межах міської програми «Безпечне місто»! Чи не повториться це знову? Давайте розбиратися.

Про це у новому випуску аналітичної передачі «За кулісами» на Телеканалі D1.

Про встановлення 10 нових вуличних камер відеоспостереження на 12-у кварталі у межах міської програми «Безпечне місто» повідомив офіційний сайт міськради Дніпра

 «Пішохідну зону на вулиці Інженерній оновили завдяки ініціативі Шевченківської районної адміністрації та депутата Дніпровської міської ради Євгена Кривошеєва», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, Євген Кривошеєв – це депутат партії мера Дніпра Бориса Філатова «Пропозиція», голова Комісія міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, а також один із трьох фігурантів так званого «мальдівського» скандалу. Після того, як стало відомо, що за два роки повномасштабної війни пан Кривошеєв провів за кордоном, у тому числі – на курортах, 231 день, піарники активізували роботу по відбілюванню репутації депутата, регулярно сповіщаючи про його діяльність у позитивному ключі.

У тому ж повідомленні міськради цитується директорка комунального підприємства «Інфо-рада-Дніпро» Альона Чуєва, яка зокрема зазначає:

«У цьому випадку, за запитом адміністрації, ми обстежили територію, проклали 840 метрів оптоволоконної лінії та встановили 10 відеокамер. Це забезпечує захищену й безперебійну передачу даних до Ситуаційного центру без додаткових витрат на комерційний зв’язок. Зараз ми переходимо до нового етапу розвитку, вдосконалюючи систему, яка вже довела свою ефективність. В умовах воєнного стану безпека є критично важливою. Відеоспостереження виконує не лише профілактичну, а й координаційну функцію між відповідними органами, дозволяючи оперативно реагувати на події».

Очевидно, що посадовиця, говорячи про оперативне реагування на події в умовах воєнного стану, мала на увазі, зокрема, наслідки так званих прильотів, які, як би це прикро не звучало, можуть мати місце, і їх зафіксують встановленні камери. Але ці слова викликають доволі суперечливі відчуття, враховуючи, що є сумний досвід, коли відеокадрами із камер саме Ситуаційного центру користувалися росіяни. Це мало місце на самому початку повномасштабної війни.

Нагадаємо, четвертого травня 2022 року, російська армія нанесла по Дніпру ракетний удар. Цей удар змусив під новим кутом поглянути на нераціональне використання теперішньою міською владою бюджетних коштів. Сумнівні закупівлі, які в мирний час загрожують максимум хіба що збитками для міського бюджету, під час війни обертаються реальною загрозою для життя дніпрян, а також для цілісності міської інфраструктури.

Так, четвертого травня 2022 року по Дніпру було випущено дві ракети. Одну протиповітряна оборона збила, а друга потрапила у… «залізничну інфраструктуру», як це сформулювала обласна військова адміністрація, аби не розголошувати ціль росіян – Амурський, чи як його ще називають дніпряни – Старий міст.

Втім, той факт, що удар нанесли саме по Амурському мосту, широкому загалу стало відомо майже миттєво. У тому числі – росіянам. Менше ніж за годину після обстрілу у російських пабліках та телеграм-каналах з’явилося навіть відео моменту удару по мосту. Цими кадрами одразу радісно поділився навіть одіозний російський пропагандист Володимир Соловйов. Але найбільше вразило те, що кадри, які опинилися у росіян, були зафіксовані… камерами «Ситуаційного центру» дніпровської мерії.

Як відео з муніципальних камер опинилося у росіян? Хто їм його «злив»?

Відповіді на ці питання одразу почала шукати Служба безпеки України. Було відкрите кримінальне провадження за статтею «Державна зрада». Інцидент викликав неабияке обурення у суспільства. Завжди говіркі представники міської влади, які готові коментувати будь що, навіть те, що не входить до їхньої компетенції, у даному випадку мов води в рот набрали, і інцидент ніяк не коментували. Воно і зрозуміло, адже відео з муніципальних камер могло опинитися у росіян лише одним з двох шляхів: або його «злив» той, хто безпосередньо має доступ до камер «Ситуаційного центру», або спецслужби Росії отримали до них доступ дистанційно.

І в цьому контексті вчергове можна поговорити про ефективність витрачання бюджетних коштів дніпровською мерією. Камери, з яких росіяни отримали відео, встановлювались у рамках програми «Безпечне місто». Погодьтеся, за таких обставин ця назва – «Безпечне місто» – звучить як таке собі кепкування. Над городянами.

Ще більше подробиць дивиться у відео:

Раніше Телеканал D1 повідомляв, що Дніпро втратив статус прозорого міста.