ДніпроСуспільство

Gena VITER: «Хочеш досадити ворогу — посміхайся, його це дратує»

Артист, TV продюсер Gena VITER доєднався до спілкування у програмі ЧАС БЛОГЕРА на D1.

Про сьогодення.

Я з початку війни був за Києвом, а зараз я вдома, на Оболоні, я не хочу нікуди їхати, це моя країна, мій дім. Ця війна показала, що відбувається. І для мене дуже важливо бути зараз у своїй домівці.

Про Молдову.

Я останній час багато спілкуюся з іноземними ЗМІ, і роблю це щиро і відкрито. Молдова — це для мене щось рідне, бо я багато там проводив часу. Тож і зараз мені було дуже важливо там поспілкуватися з людьми, показати, що у нас такі ж проблеми, як і у них. І якщо ми будемо мовчати, ворог буде захоплювати інші території. Вони питали — як ми почуваємося. І я відповідав — добре. Бо незважаючи на війну, зараз Україна — це середина світу. Всі дивляться на нас. У нас немає іншого виходу, як виграти цю війну. Бо це мир не тільки в Україні,а є в Європі, Америці, в усьому цивілізованому світі.

Про мову.

До 2014 я спілкувався російською. Та після того, що коїться — я хочу розмовляти українською, я буду це робити, я буду співати українською, буду нести українську культуру по всьому світі. Я пишаюся тим, що я українець.

Про Миколаїв.

Це моє рідне місто, там живе моя родина, там похована моя мама. У мене складні почуття, бо кожен ранок в мене починається з повідомлення родині — як ви? Я молюся, аби ЗСУ зупинили цю сволоту та щоб не тільки Миколаїв був у безпеці, а й Донецька, Луганська області, Крим. Бо все це — Україна. Люди у Миколаєві — неймовірні. Кожен день над їхніми головами летять ракети. Це дуже складно. Але я вірю, що місто буде жити, що воно є і залишиться українським. І дуже хочу, щоб кожен українець почував себе в безпеці.

Про підписників.

Я даю людям сказати свою думку. Я сам кажу тільки те, що думаю, і дуже поважаю людей, які відповідають мені взаємністю. Ми розмовляємо на різні теми. Війна закінчиться, закінчиться нашою перемогою, і ми маємо робити все можливе, аби позитивний настрій був у нашій країні. Ми всі розуміємо — хочеш досадити ворогу — посміхайся, його це дуже дратує. Ми будемо посміхатися, будемо сміятися, будемо жити, будемо робити все те, що ми робили до 24 числа.

Про росіянців.

Люди, з якими я спілкувався і продовжую спілкуватися — вони поїхали з росії. Це люди, які мають власну думку та чітко її висловлюють. Бо треба бути дебілом, щоб не розуміти, що відбувається. Що росія напала на Україну. Як би це не назвали. Спеціальна операція? Яка спеціальна операція, вас тут ніхто не чекав. І яка спецоперація? По деокупації унітазів? Домівок? Я написав особисто Баскову, Кіркорову. Вони прочитали і не відповіли. Їм соромно. І цей сором буде все їх життя. І єдиний їх тур буде малим кільцем навколо кремля. Людина в росії не має права на свою думку. Та є думаючі люди, які можуть висловлювати свою позицію. Я пишаюсь цим. А з іншими немає сенсу спілкуватися. І не хочу, і не буду.

Про домашніх улюбленців.

У мене не тільки три ротвейлера, в мене ще живуть собаки, елітні двортер’єри. Я дуже люблю тварин, я розумію, що вони ніколи не зрадять. І коли почалося це жахіття, я думав не про те, що буде з нами, я думав про те, як нагодувати моїх дівчат. В перші дні, коли була можливість виїхати та щось купити, я купував їжу не для себе, а для них. Бо вони — настрій, антидепресант. У нас є весь світ, а для них — ми весь світ. І дуже важливо у цих відносинах було залишитися людиною.



Back to top button