ДніпроСуспільство

Для мене росія — рабська країна з рабами: Анна Гуляєва на D1

Акторка театру та кіно Анна Гуляєва доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1.

Про перші дні війни.

Я зустріла війну на Закарпатті, я була в санаторії, вночі мені написав друг, потім зателефонував і сказав — почалось. Тому я ще 2 місяці пробула там, поки не звільнили Київську область.

Про волонтерську діяльність.

Вчора ми перевезли до Львову машину для ЗСУ. Загалом, те, що просять, те я і роблю. Зібрати, перевезти — все.

Про акторській аукціон аct_lots та власний лот.

Мій лот — моя картина, яку я сама намалювала. Я малюю кругом, розмальовую стіні, предмети. А коли почалася війна, то я почала малювати двома кольорами — синім та жовтим. Малювання, це свого роду терапія. “Українські каштани” — так називається картина для благодійного аукціону. Я дуже люблю Київ, і каштани — це його символ. Коли я поверталася до Києва з Закарпаття, то вже знала, що намалюю саме каштани.

Про відношення росіянців до війни та про підписників з росії.

У мене там багато знайомих, є близькі родичі. І всі по-різному до цього ставляться. Зазвичай, мої знайомі адекватно більш-менш ставляться та розуміють, що відбуваються. А от родичі навіть на початку війну нічого мені не написали. Хоча вони знають, що я проживаю в Києві. А багато знайомих, які проукраїнські, розуміють. Але є такі, хто каже — а нащо нам виходити на вулиці, нащо нам щось робити, ми живемо в своїй країні, нам нормально. Я їм кажу — так не для нас, для себе виходьте, ви ж живете в рабській країні. Для мене росія — рабська країна з рабами. З людьми, які не хотять свободи. Щодо моїх публікацій — підписники з росії багато писали, доводилося вручну все чистити. Та я просто блокувала людей, не вступала в діалог, бо це не має сенсу.

Про мовне питання.

Я переїхала до України в 8 років, тож я вчилася в україномовній школі, жила в селі, тому мені не складно було спілкуватися українською, хоча російську я знала краще. А після того, як почалася війна — все, не хочеться російською розмовляти. А головне, це любов до мови. Якщо ми будемо змушувати людей спілкуватися українською, то чим ми кращі за росіян? Ні, ми маємо прививати мовну любов.

Про кіно та театри після перемоги.

Я бачу його в рази кращим, ніж було. Ми з акторами постійно думаємо про те, як все буде. Ми будемо співпрацювати з Європою та Америкою, а не з росією, і це дуже добре. Тож, будемо рости дуже швидкими темпами.



Back to top button