ДнепрОбщество

Анна Стаценко: «Немає місця російським спортсменам у світовому спорті»

В ефірі програми «Простір свободи на D1» заслужений майстер спорту Анна Стаценко розповіла про своїх близьких, що лишилися в Соледарі, поділилася історією початку своїх тренувань та думкою, стосовно спорту та політики.

Про сьогодення.

Зараз всі мої близькі в місті Соледар, Донецької області. Там батьки, хрещені, всі там. Вони працюють, їхати не збираються. Батько каже — куди мені їхати, якщо вони прийдуть, буду боротися, тут мій дім. Я у Дніпрі з 2013 року, всі ці роки тренувалася тут. І зараз я лишаюсь тут.

Про проблеми із зором.

З третього класу в мене почав падати зір. Ми зверталися до лікарів, почали лікування, але все безрезультатно. Залишається просто підтримувати зір, щоб взагалі його не втратити.

Про початок тренувань.

Я у дитинстві дуже боялася води. А у 2001 році в Соледарі відкрили басейн. Сходила туди раз і все. А першого вересня до мене завітала тренер і сказала, що набирає учнів. Щось мене підштовхнуло, і я записалася до басейну. З того часу й почала займатися плаванням.

Про реакцію спортсменів з різних країн щодо війни в Україні.

Мені майже всі дівчата, з Іспанії, з Америки, написали. Питали, чи в безпеці я, чи потрібна мені допомога. Щодо росіянок — всі промовчали. А деяким моїм друзям по команді писали росіяни та білоруси, що так нам і треба. Що ми це заслужили. Що все, що відбувається — у всьому ми винні.

Про обмеження світового спортивного суспільства від рф та білорусі.

Коли в 2014 році все почалося, я відносилася до спорту, як не до політики. Я була трохи нейтральною. А зараз я вважаю, що у спорті політика є. І чим більше вони мовчки підтримують свій режим — тим гірше для них. Якщо вони цього хочуть, нехай тренуються з тими, хто все це підтримує. Нема місця таким спортсменам у світовому спорті.

Повну версію інтерв’ю дивіться тут.



Back to top button