Легенди про єгипетські мумії розбурхують людську уяву вже більше сотні років. У 1907 році Брем Стокер випустив містичний роман про воскреслого єгипетського жерця, який намагається знайти в сучасному світі інкарнацію своєї коханої, яка померла тисячі років тому. З тих пір, обмотаний бинтами древній монстр зайняв почесне місце в пантеоні людських жахів. Тим цікавіше, що історія однієї з єгипетських мумій пов’язана з Дніпром.
Про це дізнавались журналісти Телеканалу D1.
Мумія жінки, датована першим тисячоліттям до нашої ери, зберігається у запасниках історичного музею імені Яворницького. Раніше вона була частиною експонатів музею релігії та атеїзму, що розміщувався у будівлі нинішнього Свято-Преображенського собору. Після закриття музею вона перекочувала до сховища. Втім, періодично мумію виставляють на огляд у експозиціях, присвячених Стародавньому Єгипту та античному світу. Стародавня мумія знову з’явилася серед експонатів у квітні 2024 року. До 175-річчя закладу працівники повернули її до виставкової зали.
Існує дві версії появи мумії в нашому місті. За однією, губернатор Катеринослава Андрій Фабр, який колекціонував різні давнини і дивовижі, отримав її в дар від чоловічої гімназії міста – в яку її доставили прямо з Єгипту.
За другою, Фабр сам придбав експонат для своєї кунсткамери в Одесі 1847-48 року. У 1849 році, коли з ініціативи директора місцевої гімназії Якова Грахова був створений «Громадський музеум Катеринославської губернії», що розташувався в Потьомкінському палаці, який належав тоді Дворянським губернським зборам, мумія стала однією з перших античних рідкісностей, виставлених в експозиції.
За словами співробітників музею – швидше за все, муміфікована жінка була із середнього класу. Представників знаті бальзамували ретельніше. Довжина мумії складає 1 метр 45 см. У порівнянні з тілом живої людини, забальзамоване з часом сильно всихає. Вік, в якому померла єгиптянка, встановити неможливо. Сам стан експонату оцінюється як добрий. Подібна мумія в одеському музеї вже практично перетворилася на порох. Катеринославська ж без втрат пройшла крізь революцію та дві світові війни.
Хоча дніпровська мумія жодного разу не давала приводу для занепокоєння, поводилася пристойно і не намагалася воскреснути, деякі співробітники музею все-таки ставляться до неї з побоюванням. Під час виставок працівники зали наполегливо просили розмістити лякаючий експонат подалі від них.
Якщо хоча б трохи вірити легендам про мумій, що тиражуються в десятках кінострічок і романів, а також знаменитої історії про прокляття Тутанхамона, яке наздогнало членів експедиції, що розкопали його гробницю, певний привід для занепокоєння все ж таки є. Але дізнатися про інтригуюче продовження історії дніпровської мумії, прихованої зараз у запасниках музею, і поглянути на неї на власні очі, ми зможемо тільки, коли відбудеться чергова виставка, присвячена епосі Давнього Єгипту.
