Хто залишився у грі? Чому з більш як трьох сотень політсил активними залишаються лише кілька десятків? Розбір так званих «сплячих» партій та нових проєктів. Хто при владі у Дніпрі та області: згадуємо національні та регіональні політичні бренди.
Про це аналітичній програмі “Проявлення” на Телеканалі D1.
У лютому інформаційне поле сколихнула публікація видання Financial Times, де з посиланням на джерела в адміністрації Дональда Трампа стверджувалося про можливість проведення президентських виборів та загальнонаціонального референдуму в Україні вже до 15 травня 2026 року.
Та за фасадом цього чи будь яких інших політичних прогнозів стоїть наша воєнна реальність. “В Україні зараз обговорюють план послідовності всіх дій у контексті мирних переговорів і потенційного завершення війни з Росією. Зокрема, йдеться про вибори та референдум.” Як передає РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Bloomberg.
Ми можемо перейти до виборів тоді, коли є всі відповідні гарантії безпеки. Це дуже просто зробити – зробіть припинення вогню, і будуть вибори. Тобто це питання безпеки – зазначив президент.
Центральна виборча комісія ще у 2022 році роз’яснила, що п , і це стосується не лише прифронтових територій, а і всієї держави. Наразі є робота парламентських груп і ЦВК – вони намагаються знайти механізми для можливого майбутнього голосування.
Та війна не заважає окремим політикам займатися партійним будівництвом.
В Україні ринок політичних партій завжди був активним: нині зареєстровано понад 360 політичних сил, однак близько двох третин із них не провадять активної діяльності. І з початком повномасштабної війни влада поставила на паузу процес появи нових політичних проєктів.
Ще до великої війни Комітет виборців провів дослідження, яке показало: в Україні 70-80% політичних сил не проводять жодної діяльності, не мають офіційних сайтів, словом, це – партії «на папері». До речі, дані Національного агентства з питань запобігання корупції це лише підтверджують. Як виявилося, наприклад, за I квартал 2024 року 188 партій не подали фінансових звітів. «Усе це говорить не про злий умисел, а про те, що перераховані НАЗК партії існують у сейфах – як пакети документів: статут, свідоцтво і печатка», – наголошує .
Разом із тим голова Комітету виборців спостерігає ознаки політичного мародерства, коли партії змінюють свої назви на слова співзвучні з діяльністю військових та волонтерів або ж на визначення, які з’явилися під час вторгнення рф. Рух Чесно дослідив які партії перейменовували. Наприклад, маловідома партія «Громадянський рух «Хвиля» у серпні 2023 року змінила назву на «Партію ветеранів та волонтерів України».
Партія «Союз», яку раніше вважали проросійською, тепер називається «Євросоюз». Партію «Громадянська платформа» перейменовано у партію «Ми з України!». Політсила «Свідома нація» має інший бренд – «Рішучі».
Загалом з початку повномасштабного вторгнення щонайменше 78 політичних партій змінили керівника, 39 – назви.
У питанні змін в маловідомих партіях є дві важливі, проте дуже різні причини — це може бути або просто ребрендинг, або “продаж”. При цьому друге оформити можна лише через зміну керівника партії, інших документів, що підтвердили би це, не існує.
В Україні й надалі триватиме процес маскування старих партій під нові з військово-волонтерською тематикою, прогнозують експерти. Мета драйверів цього процесу – під час виборів «відкусити» шмат слави і невелику кількість відсотків у виборців, котрі заплутаються у назвах політсил.
І перед тим, як ми згадаємо діючі в парламенті і на місцях політсили послухаємо дніпрян. Ми запитали у людей які партії вони знають.
Детальніше дивиться у відео:
Раніше Телеканал D1 розповідав, що у Дніпрі затвердили новий порядок проїзду школярів та студентів у громадському транспорті: хто у плюсі?
