Домашнє насильство – це не особиста проблема окремої родини, це хвороба соціальна. І торкається вона кожного українця. Як з нею боротися и що треба змінити суспільстві, щоб перемогти цю біду.
Про це у програмі “Простір свободи” на Телеканалі D1 з Антоном Байда, к.ю.н., доцентом кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
“Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, – карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років”, – Кримінальний кодекс України, стаття 126-1.
Антон Байда, як співавтор наукової монографії “Кримінальна відповідальність за домашнє насильство у формі жорстокого поводження з дітьми”, має чітку позицію по цьому питанню.
“Діти – це наше майбутнє. Без створення відповідної бази, психологічної перш за все, без створення бази інтелектуальної, ми не можемо казати, що нас взагалі щось хороше чекає. І війна тут ні до чого. Ми кажемо про дуже прості речі – це створення базису, не тільки як вимога, вже третя мабуть від, Європейського Союзу. Для будь-якого суспільства нормальним є посилення і поглиблення захисту дітей, і перш за все від насильства у колі сім’ї. Тому що ми говоримо про первинну соціалізацію, коли найбільш уразливий стан дитини, коли вона розвивається, до неї прививаються навички, які є необхідними для того, щоб вона стала нормальним членом суспільства, патріотом, громадянином”, – каже Антон Байдак.
