Доцентка кафедри української літератури Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Тетяна Кедич доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1.
Про День української писемності та мови
Після 24 лютого українці об’єдналися і вже не постає питання, яка державна мова повинна бути на території України. Цей день є знаковим та знаменним, бо сьогодні також вшановують пам’ять Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ», і саме з цього твору бере початок писемна українська мова. Ми повинні берегти нашу національну мову.
Про радіодиктант.
Ми кожного року, і викладачі, і студенти, беремо участь. Ми всі пишемо радіодиктант. Сьогодні ми бачимо, що радіодиктанти беруть із творів сучасних українських письменників, а як відомо, зазвичай учні та студенти не читають українську літературу. А сьогодні вони почали нею цікавитися. Вони зустрічають нові слова, питомі українські слова. Такі диктанти допомагають почати спілкуватися українською.
Про перехід на українську.
Як почати початися рідною солов’їною — є поради. Почати треба з родини. Починайте спілкуватися в родині українською. Не бійтеся помилок, кожна людина їх робить. Потрібно подолати ці перешкоди. Намагайтеся всі пристрої перелаштувати на українську мову, дивіться телебачення українською, читайте українською, пишіть свої дописи українською. Потрібно зробити перший крок. Спілкуйтеся.
Про мову держслужбовців.
Свідомий українець перейшов на українську давно. Державна мова одна, і якщо ви “обличчя народу”, ви зобов’язані спілкуватися українською мовою. Якщо ми говоримо про держслужбовців, то імовірно вони соромляться зробити помилку, адже такий негативний досвід ми маємо у 2013-2014 років, коли, нажаль, наші політичні діячі, на мою думку, паплюжили і знущалися з мови. Я гадаю, в майбутньому всі перейдуть.
Про мову студентів.
Наші студенти завжди спілкувалися українською, що зумовлено специфікою нашого факультету. Єдине, поставало питання, якщо вони готуються до практичних занять, чи можна послуговуватися російськомовною літературою. Ми їм не забороняли, але сьогодні достатньо велика кількість вже перекладена українською мовою. Сьогодні студенти почали цікавитися всім українським — мовою, літературою, лексикою. Я вважаю, що змінилися абсолютно всі, і студенти, і ми разом з ними.
Про українську мову.
У зв’язку із війною я сказала, що українською можна ніщити, гепнути, дати прочухана. І відповідно українською можна говорити, глаголити, теревенити. Українською можна зробити все. Пам’ятайте слова Ліни Костенко: нації вмирають не від інфаркту, нації вмирають від того, що в них відбирають мову. Будь-ласка, спілкуймося, плекаймо і не соромимось.
