Українська підприємиця опублікувала в TikTok відео з рекламою парфумів. На фоні флакона опинився зруйнований російським ударом торговельний центр на Дніпропетровщині.
Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на відео підприємиці.
Як можна зрозуміти з масштабів зруйнованої будівлі, це, найбільш імовірно, торговельний центр або супермаркет, зруйнований черговий російським ударом. Те, що відео знімалося саме на Дніпропетровщині, а споруда згоріла внаслідок атаки, підтверджують присутність голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександра Ганжі та міського голови Павлограду.
Невідомо, чим керувалася підприємиця, коли обирала ролик для реклами парфумів. Імовірно, тим, що міський голова Павлограду слухає доповідь або наказ голови ДніпроОВА і, відповідно, дивиться в його бік. Саме на постать Олександра Ганжі жінка й прикріпила флакон.
З огляду на геолокацію парфумерного магазину у соціальних мережах, його розташовано у Львові. З огляду на повідомлення медіа Дніпропетровщини, сама жінка з Павлограда, втім, ця інформація потребує перевірки.
На тлі повномасштабної війни створення мемів стало для українців своєрідною зброєю проти емоційного вигорання. Нерідко героями мемів стають політики, але, як правило, йдеться про випадки, в яких посадовців викривають у корупції, інших правопорушеннях або Україна дізнається про вище керівництво країни несподівані факти.
Однак із місць атак рф громадяни ніколи не робили мемів, принаймні, в мережі про такі інциденти не повідомлялося. Але винятки все ж стаються.
Які закони могла порушити підприємиця публікацією цього відео
Порушення закону “Про рекламу” (Закон № 270/96-ВР)
- Етичні норми та неприпустимий контент: Згідно зі ст. 8, реклама не повинна містити тверджень чи зображень, які порушують етичні, гуманітарні або моральні норми. Використання наслідків обстрілів, зруйнованих цивільних об’єктів чи трагедій війни для просування комерційних товарів (парфумів) трактується як недобросовісна та неетична реклама.
- Використання офіційної символіки та державних діячів: Реклама не може імітувати або використовувати зображення державних посадовців та військовослужбовців без їхньої прямої згоди у комерційних цілях.
Порушення прав на власне зображення (Цивільний кодекс України)
-
Стаття 307 ЦК України: Фізична особа (зокрема голова ДніпроОВА та військовослужбовець) можуть бути зняті на фото чи відео лише за власною згодою. Використання їхніх зображень у комерційній рекламі без офіційної згоди є прямим порушенням майнових і немайнових прав цих осіб.
Потенційне кримінальне правопорушення (Ст. 114-2 КК України)
-
Залежно від того, коли саме було знято та опубліковано відео, поширення кадрів з місця влучання (до оприлюднення офіційної інформації або з деталями, що дозволяють ідентифікувати геопозицію/наслідки влучання) може підпадати під несанкціоноване поширення інформації про наслідки ворожих ударів або розміщення військових.
Раніше ми писали про імітували сайти банків та міжнародних організацій: правоохоронці викрили скамерів, які обкрадали громадян України та ЄС (Відео і фото).
