У вівторок, 23 серпня, в Україні відзначають День Державного прапора. Свято встановлене «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» згідно з указом Президента від 23 серпня 2004 року.
У 2009 році було внесено зміни до цього указу й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини складає 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта — золоті пшеничні ниви.
Золотий і синій ще з XIV століття офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці кольори є й на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
Синьо-жовте сполучення було й в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Та перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердила поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.
У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією пізніше – 24 липня 1990 року.
18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України постановою «Про прапор України» надала синьо–жовтому прапору статус офіційної символіки країни.
23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будівлею парламенту.
Після початку російської агресії синьо-жовтий прапор став символом боротьби та спротиву загарбникам.
