У заповіднику “Дніпровсько-Орільський” зацвіла рідкісна багаторічна рослина з рожевими квітками, названа на честь відомого ботаніка.
Про це повідомили на Facebook-сторінці заповідника “Дніпровсько-Орільський”, передає Телеканал D1.
Йдеться про ряст Пачоського (Corydalis paczoskii), який, попри його непримітність, є рідкісною багаторічною трав’янистою рослиною. Ботаніки регулярно “полюють” на нього, аби сфотографувати, а також нетерпляче очікують на період цвітіння.
Ряст Пачоського мігрував на Дніпропетровщину нещодавно. Причина – бойові дії та глобальне потепління. Раніше на нього можна було натрапити здебільшого у Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.
А у 2024 році він потрапив до списку найцікавіших рослин, знайдених у регіоні. Його виявив киянин Денис Давидов на території заповідника “Дніпровсько-Орільський”.
Чому ряст – саме Пачоського?
Його видова назва носить ім’я польського ботаніка Йосипа Пачоського. На його честь названо ще 13 інших рослин.
Народився Йосип Пачоський 8 грудня 1864 року в Білогородці Дубнівського pайону Рівненської області (тоді – Заславського повіту Волинської губернії).
Навчався в Рівненському реальному училищі, Уманському училищі землеробства і садівництва, Київському університеті.
Почасти саме завдяки йому було створено херсонський заповідник “Асканія-Нова”. Він попрохав місцевого поміщика-мецената Фрідріха Фальц-Фейна виділити землі, які згодом розрослися до розмірів “Асканії-Нова”.
Є автором теорії пантропізму і основ фітосоціології. Професор Херсонського політехнічного інституту (нині Херсонський аграрний університет) та Херсонського педагогічного інституту (нині – Херсонський державний університет), засновник і директор природно-екологічного музею в Херсоні, завідувач ботанічного відділу заповідника “Асканія-Нова”.
Написав понад 300 наукових праць, описав більше двох десятків нових для науки таксонів рослин.
Помер 14 лютого 1942 року (77 років), дізнавшись про жорстоке побиття онука співробітниками Гестапо. Похований на Цвинтарі заслужених великополян у Познані, де за життя був також завідувачем кафедри Познанського університету.
Раніше ми писали, що на станції “Академік Вернадський” народилося унікальне “геокосмічне” пташеня (ФОТО).
