Хто виграє від тих чи інших рішень міської влади Дніпра? Сьогодні говоритимемо про внесення змін до Програми «Безпечне місто» на 2026-2030 роки, які були затверджені депутатами Дніпровської міської ради під час чергового пленарного засідання 21 січня цього року.
Про це у програмі “Хто у плюсі” на Телеканалі D1.
Головна зміна у програмі – внесення до неї пункту про оснащення адміністративних будівель сучасними засобами контролю та безпеки – зокрема рентген-сканерами та металодетекторами. Якщо раніше підпункт 1.4 додатку 1 до програми «Безпечне місто» передбачав витрати на подальший розвиток систем відеоспостереження з елементами відеоаналітики, розбудову власних оптоволоконних мереж та інтеграцію їх із ситуаційними центрами міста й інформаційними системами Національної поліції, то тепер цей напрямок розширили, додавши до нього закупівлю метало детекторів для адмінбудівель. Тобто, простими словами, за бюджетний кошт вирішили посилити захист та безпеку міських посадовців. При цьому загальне фінансування напряму після внесення змін залишилося на тому ж самому рівні, що й було, і становить понад півмільярда гривень. А точніше – 552 млн, з яких 152 млн витратять у 2026 році та по 100 млн гривень витрачатимуть щороку, з 2027-го по 2030-й включно.
Тож, якщо фінансування залишається тим самим, але при цьому з’явилася додаткова стаття витрат – на (цитата): «улаштування приладів для комплексного рентгенівського огляду багажу та посилок, установлення і використання арочних та ручних металодетекторів, інших технічних засобів для забезпечення безпеки в адміністративних будівлях, захисту інфраструктури та життя і здоров’я працівників», то виходить, що можновладці просто вирішили перенаправити гроші зі встановлення вуличних камер відеоспостереження на посилення власної безпеки шляхом закупівлі додаткових металопошукових рамок до будівель, де знаходяться їхні кабінети. Хоча ще зовсім нещодавно тема встановлення вуличних камер відеоспостереження була однією з найулюбленіших для самопіару представників міської влади. Ось одне з типових повідомлень прес-служби мерії, в якому цитується директорка комунального підприємства «Інфо-рада-Дніпро» Альона Чуєва, яка розповідає про встановлення 10 нових вуличних камер відеоспостереження на 12-у кварталі:
«За запитом адміністрації ми обстежили територію, проклали 840 м оптоволоконної лінії та встановили 10 відеокамер. Це забезпечує захищену і безперебійну передачу даних до ситуаційного центру без додаткових витрат на комерційний зв’язок. Зараз ми переходимо до нового етапу розвитку, вдосконалюючи систему, яка вже довела свою ефективність. В умовах воєнного стану безпека є критично важливою. Відеоспостереження виконує не лише профілактичну, а й координаційну функцію між відповідними органами, дозволяючи оперативно реагувати на події»
Очевидно, що посадовиця, говорячи про оперативне реагування на події в умовах воєнного стану, мала на увазі, зокрема, наслідки так званих прильотів, які, як би це прикро не звучало, можуть мати місце. І їх зафіксують встановлені камери. Але ці слова викликають доволі суперечливі відчуття, враховуючи, що є сумний досвід, коли відеокадрами із камер саме Ситуаційного центру користувалися росіяни.
Нагадаємо, четвертого травня 2022 року, російська армія нанесла по Дніпру удар двома ракетами. Одну ППО збила, а друга потрапила у… «залізничну інфраструктуру», як це сформулювала обласна військова адміністрація, аби не розголошувати ціль росіян – Амурський міст.
Втім, той факт, що удар нанесли саме по Амурському мосту, широкому загалу стало відомо майже миттєво. Менше ніж за годину після обстрілу в російських пабліках та телеграм-каналах з’явилося навіть відео моменту удару по мосту. Як відео з муніципальних камер опинилося у росіян? Відповіді на це питання одразу почала шукати СБУ. Камери, з яких росіяни отримали відео, були встановлені саме в рамках програми «Безпечне місто».
Із висновками СБУ щодо того, як росіяни отримали у 2022 році відео з камер «Ситуаційного центру», широку громадськість так і не ознайомили. Тож достеменно не відомо, чи вдалося українській спецслужбі взагалі з’ясувати обставини цього інциденту. Але закупівля китайських відеокамер міськими посадовцями Дніпра продовжилася.
Тепер, як бачимо, витрати на закупівлю цих відеокамер вирішили скоротити, але не через питання до надійності апаратури чи її ціни, а через зміну пріоритетів – гроші перенаправили на закупівлю металодетекторів для охорони чиновників. Ми вирішили поцікавитися у дніпрян: чи впливає на їхнє відчуття безпеки зростання кількості камер відеоспостереження? Із цим питанням знімальна група Телеканалу Д1 відправилася на вулиці міста.
Подробиці дивіться у відео:
Раніше Телеканал D1 розповідав,
