У ніч проти 8 листопада дніпряни пережили одну з найбільш масових ворожих атак. Постраждали мешканці будинку на житловому масиві Перемога. Ворожий дрон, який влетів у будинок забрав життя трьох мирних мешканців. Більше десяти людей було поранено. Три особи залишаються на стаціонарному лікуванні.
Про стан потерпілих, яких рятують в основній госпітальній базі Дніпропетровщини розповідає Телеканал D1.
Ярослава та Даніїл, молода пара, проживали в квартирі разом з батьками дівчини. Ярославу щойно перевели в палату до свого хлопця. Дівчина досі погано відчуває ногу, на нижній кінцівці сильні синці і набряк.
«Ми вже лягали відпочивати. Була тривога. Ми почули, що перший шахед летів. Він летів дуже низько і ніби в нас, але потім заглох і ми не зрозуміли, чи він впав, чи десь взагалі подівся. Ми в цей момент вибігли в коридор, сиділи там. Потім ніби вже написали, що жовтий. Ми повернулись в кімнату і знов написали, що Дніпро червоне. Ми встигли відкрити двері в коридор, вибігти. І далі просто темнота, і ми падаємо. Я впала з третього поверху на другий, а хлопець впав на перший. Тато з нами в той момент був в квартирі, але його кімната виходить на іншу сторону. Він почув вибух також. Світла немає, темнота. Він біг в коридор подивитись, що з нами, і сам також провалився. Він не бачив, що там не було підлоги. Він намагався мене знайти, але мене привалило повністю з головою. Я намагалась кричати йому, він знайшов мене, почав розкопувати мені голову. Десь до половини мене розкопав. І на ногах в мене лежало дві плити і там четверо чоловіків було. На жаль, вони не змогли їх підняти. Ми чекали поки приїдуть, їх розпиляють. Я не могла зрозуміти, скільки наді мною цього бетону лежить. Я думала, що мене просто не відкопають. Я бігла в коридор з телефоном і з телефоном там мене і засипало, але я не могла поворухнутись ніяк. Тобто ногою там щось шевелила, мене здавлювала ще більше», – розповідає дівчина.
В той час, поки між Даніїлом та Ярославою не було зв’язку, хлопець переживав, в якому стані його дівчина.
Наталя також жила в цьому домі з чоловіком та 13-річною донькою. Не може повірити, що залишилась жива після того, як впала на другий поверх зі своєї квартири на шостому.
“Пам’ятаю все. Я сиділа на кухні. Почалась тривога. І я чула, як шахед знижувався. Він потім замовчав і я пішла до чоловіка, у ліжко лягла вже. Завела годинник. Бо думаю, що мені ж на роботу. Тільки повернулась і одразу такий вибух. Вогонь. Дим. Нічого не видно. Я кричу: “Лєра!” (про доньку) і виходить, я побігла з кімнати в коридор, а там вже не було підлоги. І я одразу приземлилась на другий поверх. Це я вже потім запитала у сусідів. Я чула, як батько Ярослави її відкапував. Оцю дівчину. Кричав. Сиділа там, не могла сама піднятись, бо голова йшла обертом, рука оніміла. У мене виходить невеликий струс, дрібні по тілу подряпини. В основному – рука. І потім мені допомогли піднятись. Я до ванної кімнати. І там я вже чекала на порятунок. Мені потім сказали, що коли я там сиділа, вже впала там зверху арматура на те місце, де я сиділа. І потім рятувальник допоміг спуститись. Я зовсім була спокійна. Чоловік кричав: “Наталя, з тобою все добре?”. Я: “Так”. Чоловік: “Лєру я знайшов, вона з кішкою”. Тобто я була вже спокійна. Але про собаку ми вже наступного дня дізнались, що вона мабуть за мною стрибнула на другий поверх. Я явно летіла дуже швидко. І ноги цілі. Якийсь ангел-охоронець дійсно допоміг долетіти”, – згадує Наталя.
Наталя з чоловіком та донькою щойно виплатили кредит за свою квартиру, яку тепер знищив шахед окупантів. Батьки Ярослави також втратили власне житло. Щодня українці втрачають найдорожче, рідний дім, свої домівки, а найголовніше, життя. Попри це, сила українців у єдності та підтримці один одного. Бо кожен з нас готовий надати допомогу тим, хто цього потребує. Так, як і лікарі головної госпітальної бази області роблять все можливе, щоб якомога швидше відновити поранених.
Валерія Баранець, Поліна Коляда, Віталій Шалдов, Новини D1.
Раніше Телеканал D1 повідомляв, що на Донеччині від удару дрона загинув поліцейський з Дніпра.
